Які дати завершення війни в Україні називали у Трампа і чи є вони реальними

Зміст:

• Які дати завершення війни називали в команді Трампа
• Обмежений прогрес щодо перемир'я
• Затягування часу з боку Росії 

Які дати завершення війни називали в команді Трампа

Чинний президент США та його команда заявляють, що хотіли б закінчити війну Росії проти України якнайшвидше. Заява Дональда Трампа про мир "за 24 години" – ще навіть до його інавгурації – уже перетворилася на мем та привід для насмішок. 

Згодом команда Трампа почала міркувати про "місяці". В грудні минулого року спецпредставник Трампа щодо України Кіт Келлог, приміром, дав собі сто днів на пошук "рішення". А 15 лютого Келлог термін зріс майже вдвічі. 

"Я живу за часом Трампа. І якщо він просить зробити це сьогодні, то завтра він вже питає, чому це не було зроблено. Тому я публічно беру 180 днів, починаю зворотний відлік, щоб усі сторони були задіяні", – заявив Келлог.

Згодом роль Келлога у переговорах стала другорядною. Нові особи відповідальні цей напрямок – держсекретар Марко Рубіо, радник з національної безпеки Майк Волц та спецпредставник щодо Росії Стівен Віткофф пришвидшили процес. 

Наразі в контексті завершення війни разі звучать три близькі одна до одної дати. 

В середині лютого, за даними Bloomberg, адміністрація Трампа повідомила європейським посадовцям, що хоче домогтися припинення вогню в Україні до Великодня – 20 квітня. Цю ж дату в якості дедлайну для припинення вогню, після спілкування з Трампом, публічно запропонував президент Фінляндії Александр Стубб. 

Ще раніше The Economist та Wall Street Journal повідомляли, що США хотіли б укласти угоду про припинення вогню у перші 100 днів президентства Трампа – до 29 квітня.

Крім того, російський диктатор Володимир Путін кілька разів заявляв, що хотів би бачити Трампа 9 травня на параді в Москві, що також є для РФ символічною датою, яку можна подати російській публіці в контексті "перемоги" і завершення війни. 

Обмежений прогрес щодо перемир'я

Сполучені Штати і справді докладають великих зусиль, аби змусити Росію до перемир'я, щоб показати своїй публіці цю "перемогу". Особливо США активізувалися в середині березня, коли українська й американська команди провели зустріч у Джидді. Україна підтримала ініціативу США щодо запровадження 30-денного повного перемир’я. 

Проте Росія висловила певні заперечення. Згодом відбулися телефонні перемовини між Дональдом Трампом, Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським. У результаті сторони домовилися лише про часткове перемир’я, яке стосувалося енергетичної та морської сфер. Деталі угоди доопрацьовували 23–25 березня на технічних консультаціях в Ер-Ріяді. Делегації України та Росії не спілкувалися напряму: посередником виступали американці.

Після перемовин у Ер-Ріяді Трамп заявив, що Сполучені Штати спостерігають великий прогрес у питанні врегулювання війни Росії проти України. Однак він може зірватися. 

Росія порушила енергетичне перемир'я вже 27 березня. Україна поставила перед США питання моніторингу за подальшим режимом припинення вогню щодо енергетики. Без цього навряд чи можливий поступ щодо інших аспектів перемир'я. А їх достатньо. 

Щодо морського перемир'я, Росія висунула низку умов, за яких вона начебто готова припинити бойові дії в Чорному морі, зокрема вимагаючи скасування певних санкцій. Однак цей процес, схоже, поки що призупинився, оскільки санкційне рішення залежить від Європи, а там до цього не виявляють жодного бажання.  

Окреме питання – перемир'я щодо ударів по цивільній інфраструктурі. Як повідомив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, Росія на переговорах в Ер-Ріяді не захотіла обговорювати це питання. За його словами, російська делегація заявила, що не має відповідного мандату, тож удари по українських містах продовжуються. 

Також попереду головний та найскладніший аспект перемир'я – щодо лінії зіткнення на землі. Наразі невідомими залишаються його параметри, концепція і ті ж таки механізми моніторингу. 

Затягування часу з боку Росії 

Навіть на рівні американського керівництва є розуміння, що переговори виявилися надто складними. 28 березня держсекретар США Марко Рубіо зазначив, що наразі не зрозуміло, коли мирна угода може бути укладена.

"Ми прагнутимемо досягти миру стільки, скільки буде потрібно. Це не означає, що я можу гарантувати вам, що угода буде укладена через тиждень чи місяць. Я просто не можу встановити часові рамки, тому що це не залежить від нас. Це залежить від росіян і залежить від українців. Це також залежить від наших партнерів у Європі, які мають санкції, які, я вважаю, повинні враховуватися в рамках будь-якої остаточної угоди", – сказав Рубіо під час спілкування з журналістами. 

Однак проблема в тому, що Росія не зацікавлена у швидкому перемир'ї. Хоча її економіка страждає від санкцій, принаймні до кінця 2025 року у Кремля запасу міцності вистачить.

"Я є прихильником тої думки, що навіть говорити про мирний процес будуть ще дуже довго. Тому що єдиний винуватець цієї війни не хоче миру. Тож його треба примушувати", – зазначив у коментарі РБК-Україна політолог, президент Аналітичного центру "Політика" Олег Лісний.

Наразі встановлення дедлайнів ставить у слабку позицію саме президента США, як того, хто більше зацікавлений у швидкому мирі. Серед іншого, це збільшує ризик того, що Трамп піде на поступки Путіну, аби пришвидшити процес. 

"Я вважаю неконструктивним, коли вставляються конкретні дедлайни. Тому що це дає можливість Путіну позбиткуватися вчергове над Трампом. От він каже, 20-го числа проведемо, дійдемо до якогось етапу. А Путін каже - та ні, в мене є 2-3 умови", - сказав виданню Лісний.

Тож надалі важливо, аби Трамп усвідомив, в яку саме гру грає Росія і почав до неї застосовувати не лише "пряники", а й "батоги".