Як автобуси ЛАЗ возили космонавтів у космос

Екіпаж космічного корабля збирається у дорогу по-особливому - тестується, готується, вдягається у скафандри за кілька кілометрів від ракети, яка вже височить на стартовому столі. І для перевезення космонавтів до старту потрібен був автобус – яким того першого дня космічної ери у 1961 році став ЛАЗ-695Б. На підкорення космосу тоді кидали все найкраще, і вибір ЛАЗів був не випадковим – львівські автобуси були найбільш сучасними і технічно, і за дизайном. Останнє теж було важливо, адже кожен старт був подією і його через телебачення спостерігав увесь світ.

Існувало декілька поколінь космічних ЛАЗів, і зазначимо, що головними завжди були один-два екземпляри найновішої моделі – вони везли безпосередньо космонавтів. Крім того, спеціалізовані автобуси старшого віку могли теж їхати у передстартовому кортежі, але вони грали вже допоміжну роль. У дужках нижче ми вказуємо роки служби ЛАЗу в якості флагмана.

ЛАЗ-695Б (1961 – 1968 рр.)

У "гагаринського" автобуса відносно стандартного ЛАЗ-695Б був переплануваний салон. Праворуч встановили два високих м’яких крісла vis-à-vis із столиком посередині – для космонавта № 1 та його дублера, який залишався поряд аж до посадки "першого" в ліфт, що піднімав космонавта у кабіну корабля. Решта крісел по лівому борту – для супроводжуючих осіб. В салоні було обладнання для кінозйомки та радіозв’язок, плюс вентилятори, щоб одягненим у скафандри космонавтам не було жарко. Для підключення електрообладнання скафандрів були спеціальні розетки, на вікнах – штори від сонця і сторонніх очей.

ЛАЗ-695Е (1968 – 1971 рр.)

Коли вітчизняна космонавтика перейшла на тримісні кораблі "Союз", довелося замовити нові автобуси з місцями для шести космонавтів (із дублерами) – на базі актуальної на той момент моделі ЛАЗ-695Е. Дивно, але цього разу мав місце мінімум переробок – сидіння замінили на більш комфортні крісла з оббивкою з тканини і годі. Діло в тім, що спочатку у кораблях цієї серії екіпажі стартували без скафандрів, відтак підключати до автобусу не було що.

ЛАЗ-695М (1971-1974 рр.)

У наступному поколінні космічні автобуси замовили відразу у двох екземплярах. Нова модель ЛАЗ-695М теж не мала великих відмінностей, зовнішня особливість – далекобійний прожектор на даху, як на міжміської моделі ЛАЗ-695Н. Одна така машина возила основний екіпаж, друга – дублерів.

ЛАЗ-699П (1974 – 2008 рр.)

Наступні ЛАЗи для космонавтів були спеціальної модифікації з заводським індексом ЛАЗ-699П, створені на базі продовженої туристичної моделі -669Н "Україна". Їхній салон тепер складався з трьох герметичних відсіків. Тоді вітчизняна космонавтика вже перейшла на тривалі багатомісячні польоти, тож вікна отримали подвійне скло, система вентиляції включала кондиціонер з фільтрами – перед тривалою  експедицією екіпаж ретельно захищали від земних вірусів та бактерій.

Головним відсіком салону ЛАЗ-699П був центральний, в ньому три крісла для космонавтів і три крісла для лікарів, які слідкували за параметрами організмів членів екіпажу. На борту було змонтовано обладнання для підключення системи вентиляції скафандрів. Крісла космонавтів були встановлені по правому борту і могли обертатися.

Кормовий відсік був з дев’ятьма кріслами для супроводжуючих, які не мали права контактувати з пасажирами головного салону. Тут був туалет, бар-холодильник і гардероб. Між двома задніми салонами був тамбур-шлюз, де діяла установка для знищення пилу, який заносили на собі пасажири з вулиці. Даний автобус щедро устаткували додатковим обладнанням: зокрема, аудіосистема, телеекрани, спеціальне освітлення для поліпшення якості зйомки в салоні (для тележурналістів).

Доопрацювання в технічному плані включали двигун з екранованою системою запалення для заглушення радіоперешкод і пневматичну підвіску  з керуванням рівню підлоги.

ЛАЗ-5255 (1991 – 2015 рр.)

Новітній автобус ЛАЗ-5255 "Карпати" не пішов у велику серію, але  для Центру підготовки космонавтів спеціально зробили два екземпляри. Незалежна пневмопідвіска, дизель КамАЗ, великий, повністю "стерильний" салон для космонавтів, відокремлений від вхідних дверей скляними перегородками – тамбуром. Крісел було всього дванадцять, на місці була система для внутрішньої вентиляції скафандрів, радіозв’язок та потужний кондиціонер. Відрізнити ці львівські машини можна за написами на бортах: "Зоряний" та "Байконур". На першому виїздив на старт основний екіпаж, на другому другий – дублери.

Коротко

Залишилося додати, що вибір саме ЛАЗів в якості транспорту для космонавтів говорить про їхню високу технічну надійність. Адже, щоб потрапити на потрібну точку орбіти, момент старту обраховується з великою точністю: день, година, хвилини і секунди. І у випадку запізнення переносити запуск ракети доведеться, можливо, на кілька днів. Відтак, виходить, космонавти і весь Байконур на ЛАЗи могли цілком покластись.