Хто написав Конституцію Пилипа Орлика і чому вона не в Україні: інтерв’ю з істориком

Головне:

• Як з’явилася Конституція Пилипа Орлика і чому стала революційною для свого часу?
• Які ідеї Орлика залишаються актуальними навіть у ХХІ столітті?
• У пошуках правди. Як вдалося віднайти україномовну версію Конституції у Москві?
• Компроміси з комуністами. Як ухвалювали сучасну Конституцію України і що з нею не так?
• Чи відповідає наша Конституція вимогам часу і чи доведеться її міняти під тиском Росії?

У 1710 році, коли більшість європейських держав іще не мріяли про поділ влади чи соціальні гарантії, українці вже мали документ, який це передбачав. Йдеться про Конституцію Пилипа Орлика – унікальний акт, створений в еміграції після поразки під Полтавою, але написаний із чітким баченням незалежної держави.

Через понад два з половиною століття боротьби за суверенітет, Україна отримала свою сучасну Конституцію – ухвалену 28 червня 1996 року. Вона закріпила основи демократії, прав і свобод, які зараз українці продовжують відстоювати.

Про те, як "народилася" Конституція Пилипа Орлика, що в ній було справді революційного і як ухвалювали сучасний головний закон України, в інтерв'ю РБК-Україна розповів кандидат історичних наук, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

Як "народилась" Конституція Пилипа Орлика: історичне тло і передумови

– В яких історичних умовах створили Конституцію Пилипа Орлика у 1710 році?

– День Конституції говорить нам про величезну конституційну традицію на наших теренах. Конституції у світі складалися наприкінці ХVIII, в ХІХ століттях: американська, потім Конституція Речі Посполитої та ін. У Великій Британії нема Конституції, але це перша демократична держава у Європі.

Проте історія конституційних актів – це історія писаного права. У нас це "Руська правда" Ярослава Мудрого, її редакції, статути Великого князівства Литовського, універсали гетьманські та права, за якими судиться малоросійський народ. Це ті акти, які наповнюють нашу юридичну думку.

1710 року сталася подія світового масштабу – створили документ, який називається Pacta et Constitutiones, або в українські редакції – Договори та постави війська Запорозького. Документ ще називають Бендерська конституція, бо підписали у Бендерській фортеці, або конституція Пилипа Орлика. Це феноменальне явище, якому було суджено статися в Україні через певні політико-військові обставини.

Ця конституція "народилася" у важких умовах. Союзники Іван Мазепа та Карл ХІІ, які об’єдналися проти московського царя, програли битву під Полтавою. Шведська і наша армії відступили у Бендери, тодішню територію Туреччини. Так монарх Швеції та гетьман Іван Мазепа опинились в еміграції.

Хоч і Конституція Пилипа Орлика, але я переконаний, що придумав її Іван Мазепа. На той момент козакам потрібно було укласти суспільний договір між собою, щоб потім укласти союзницький договір з Карлом ХІІ. Так створюється документ Конституції, але Мазепа помирає і документ підписує Пилип Орлик. Потім його перекладають латиною і його підписує Карл ХІІ.

Кандидат історичних наук Олександр Алфьоров (скриншот)

– Як врегульовувались інтереси гетьмана, козацької старшини й запорожців?

– Конституцію писав Орлик із погляду майбутнього гетьманства, свою частину писали запорожці, які хотіли отримати гарантії. Також документ писала козацька старшина, бо хотіла обмежити права гетьмана, а той прагнув обмежити права старшини, і, звісно, представники міщанства. Тобто усі інтереси були збалансовані.

Конституція має преамбулу, в якій розповідається про те, хто ми такі й нашу тисячолітню історію. І перше, що описується, це те, що ми належали до Православної церкви Константинопольського патріархату. Козаки розуміли, що чужа церква – це неправильно.

Конституція має унікальне явище для правової-філософської думки на той момент – поділ на окремі виконавчу, законодавчу і судову гілки влади. Поготів, цей документ був дієвим. У 1711 році Пилип Орлик вступив на Правобережжя як гетьман і там правочинив за тими законами, що підписав – за Конституцією.

Тому Конституція була дієва і модерна. А те, що у світі її не знають, – це наша провина. Але якби ми тоді перемогли, то могли сказати – ось перша Конституція, а не американська чи польська.

– Навіть зараз можна зустріти твердження, що Конституція Пилипа Орлика – перша в Європі. Це не виправданий титул?

– З позиції 300-літньої відстані важко про це говорити, але за багатьма ознаками – у нас була перша Конституція у світі.

Пошуки документа: як вдалося віднайти україномовну копію у Москві

– Знаю, що саме ви у московських архівах у 2008 році знайшли україномовну версію Конституції Пилипа Орлика. Скільки часу зайняли пошуки і як вам вдалося віднайти цей документ?

– Ми знали зміст Конституції Пилипа Орлика, у 90-х її не раз публікували, ми мали латинську копію. Її начебто знайшов Ілько Борщак в еміграції у замку Дентевіль, який по дружині належав сину Пилипа Орлика. Але документу кирилицею – у нас не було. Колеги-науковці туди їздили, але української копії не знайшли.

У 2008 році вже розгортались величезні протиріччя між Росією та Україною, особливо після Помаранчевої революції. Це все впливало на ідеологічний рівень. Незалежні ЗМІ РФ вже зникали й почалася пропаганда. Московити знущались із нас: "перша конституція українська? Може ще й Христос з України. Але Христа ми хоч бачимо на іконах, а ви покажіть свою конституцію". І от науковці не могли показати документ.

Перша сторінка конституції латиною. Оригінал зберігається в Національному архіві Швеції (фото: Уніан)

Увесь наш масив документів козаччини фактично починається із 1730 років, бо Петр І знищив Батурин, а в столиці гетьманщини Глухові сталась пожежа (поч. ХVIII століття, – Ред.). Зате у Росії накопичились мільйони документів, які стосуються козацьких часів.

Тому я поїхав у московський архів досліджувати реєстри Богдана Хмельницького, які згодом опублікував із колегою Олексієм Монькіним. На той час московські архіви були доступні, але нашим вченим не вистачало фінансових ресурсів на дослідження.

Мені довелося взяти грант з Канади, по блату домовитись про гуртожиток, ще й доплатити свої гроші. В істориків тоді були мізерні зарплати. Я в Інституті історії з 2010 по 2019 рік отримував 3,5 тисячі гривень. Цього вистачало, щоб дітям і дружині щодня давати по 23 гривні. Наша країна не годувала своїх гуманітаріїв, а Росія – своїх годувала.

Вони й сформували тезу Крим наш, Росія – це Україна, Ленін створив Україну і т.д. Наші гуманітарії ледь виживали, було краще тим, хто міг взяти гранти, а це можна було зробити у росіян – ось вам відразу левова частка людей, які є зрадниками України.

В московському архіві я знайшов документ з описом справи, яка називалась "Договір Запорізьких козаків зі шведським королем Калом ХІІ". Мені його видали – я досі пам’ятаю цей викид адреналіну, коли я зрозумів, що переді мною знаходиться! У той момент у мене сльоза пішла.

Я тоді опублікував Конституцію й це інформаційно сколихнуло суспільство, але на це дуже погано відреагували деякі мої колеги. Бо як аспірант міг таке знайти? А потім віднайшли ще одну копію.

– На жаль, оригінал досі зберігається в Росії. Чи зможемо його перевезти в Україну?

– Оригінал Конституції у проекції того часу – це складене питання. Думаю, Пилип Орлик підписав понад десяток копій, бо їх віддавали запорожцям, старшинам. Де їх шукати – окреме питання. Зараз дві є дві копії в Москві та одна латиномовна у Швеції.

Копія Конституції Пилипа Орлика староукраїнською мовою. Документ зберігається в Російському державному архіві давніх актів (фото: Вікіпедія)

Прогресивна Конституція: головні засади й ідеї документа, які актуальні досі

– Які принципи у Конституції Пилипа Орлика були найпрогресивнішими на той момент?

– Прогресивне – це те, що вони казали, що маємо відійти від Московського патріархату, на той момент вони перебували під МП трошки більше як 20 років. Це була перша стаття – повернутися до трону Константинопольського. І таки ми повернулись більш як за 300 років.

Є дійсно прогресивні статті, наприклад, про соціальний захист. Козаки у поважному віці й поранені мали право доживати на утриманні держави у Трахтемирівському шпиталі. Також соціально захищались козацькі вдови та діти.

Ще дуже цікаве явище – у Конституції прописана антикорупційна діяльність. Цьому присвячено багато статтей та позицій – "Жеби гетьманське серце не прильщали подарунками". Тобто гетьман не міг брати подарунків, бо у нього була зарплатня. Вона була не в грошовому еквіваленті, а у наданні земельних наділів, з яких він жив. Наскільки добре ними управляв, такий і був прибуток.

Також гетьман не міг втручатися до державної скарбниці. У Конституції було прямо вказано, що попередник, не вказуючи ім’я, але це був Іван Мазепа, вже певний час не відрізняв власних прибутків від державних. І скарбниця була "спільна". Тому козаки вирішили розділити – гетьманські гроші окремо, державні окремо.

Полковники теж не могли брати подарунки. В цілому, корупція була проблемою і козаки її на корені вибивали – гетьман обмежував у документі права старшини, а старшина окремо обмежував права гетьмана. Вони ж писали документ спільно і кожен свої статті підтягував.

Конфлікт інтересів вимагав того, щоб обмежити права кожної з груп. Козаки розділили судову, виконавчу і законодавчу гілки влади. Тут важливо, що суддівську гілку винесли окремо. Гетьман і полковники були водночас суддями над тими, хто потрапляв під юрисдикцію Магдебурзького права. І тому ця Конституція випередила документи тої доби.

– Чи є принципи з Конституції Пилипа Орлика, які доцільно перенести у сучасне українське законодавство?

– Коли писали Конституцію, ще тривала Шведська війна з 1700 по 1721 рік. Полтавська битва – це лише один фрагмент. І от в Конституції написано, що необхідно повернути усіх полонених з Москви. Це була конституційна норма. Актуально і сьогодні – скільки у цих тварєй зараз наших українських полонених.

Новітня Конституція: як Україна ухвалила свій головний законодавчий документ

– Розкажіть про історичне тло, на якому відбувалося ухвалення головного закону України у 1996 році.

– Акт про Незалежність України 24 серпня 1991 року, а потім Постанова того ж самого числа визначають, що ми є суверенною державою і спираємось на Конституцію України, але та базувалась на Конституції УРСР.

Україна здобула тоді Незалежність, але ми її ще не завоювали. Ми були тими, хто розвалив Радянський Союз всупереч машині КДБ. На превеликий жаль, ми тоді не змогли організувати процеси люстрації. Наш парламент був наповнений комуністами. Були навіть "червоні пуза", які продовжували рахувати сесійні засідання за радянською нумерацією. Були підприємства, які сплачували податок у Москву, наше СБУ до 1993 року вивозили туди документи, бо міркували, що це все тимчасово.

Олександр Алфьоров: Історія ухвалення Конституції 1996 року пов’язана із поступками "червоним" (скриншот)

Тоді у нас створили конституційні комісії, які розробляли наш головний законодавчий документ, але там були затягування. Виник конфлікт між парламентом і президентом. Леонід Данилович Кучма зробив дуже цікаву комбінацію: він пригрозив, що він розпустить Парламент і буде референдум. У Парламенті всі зрозуміли, що якщо Кучма проведе Конституцію через референдум, тоді не буде жодної довіри Парламенту.

У результаті депутати добу сиділи й вносили неймовірну купу правок у проект Конституції. Тоді так і не ухвалили герб України, так як би мали це зробити. У 1991-му Постанова Верховної Ради взяла тризуб за герб. А в Конституції написано, що малий герб України – тризуб, а великий – складається.

Ця історія пов’язана із поступками "червоним". Комуністам пообіцяли, що малий герб буде тризуб, а потім буде великий такий, як захочете: і з колосками, і з зірочками. Їх дуже правильно і тонко бортанули. Великий герб у нас досі не затверджений остаточно, хоча він вже існує на символіці, висить у кабінеті президента і т.д.

– Які засади Конституції 1996 року вважаєте найкращими або найпрогресивнішими на той момент?

– Нашу конституцію готували професіонали високої кваліфікації. Вона є однією з найкращих у світі, хоча має певні нюанси. В Совєтському Союзі казали, що їхня Конституція найдемократичніша. У ній навіть було прописано, що республіки мають право на самовизначення, але механізмів цього самовизначення не було.

І в той час, коли працювала ця "найдемократичніша" конституція, людей саджали у дурдоми, політично неугодних людей переслідували, вбивали, саджали на 20-25 років. Продовжували геноцид, створювали проксі-війни: в Афганістан зайшли, щоб воювати з американцями. Війни в Кореї, В’єтнамі. Так само як і зараз Путін намагається змінити вектор і каже, це все Захід, але воює з ним на території України. І це звична їхня манера.

Тому, порівняно із Конституцією Совєтського Союзу ми справді є найдемократичнішою Конституцією у світі. Звісно там не без двочитань. Наприклад, у документі вказано, що Україна унітарна держава, але є стаття про Республіку Крим, що неможливо в унітарній державі. Але це певні складні предмети, про які не ми думали з 90-х років, але вони існували.

Зміни і виклики війни: чи відповідає Конституція новим вимогам часу

– Майже за три десятиліття Конституція зазнала певних змін. Які поправки вважаєте найкращими?

– У 2023 році депутати проголосували за зміну назви селище міського типу на селище. Це слово не фігурувало в українській мові, це покруч з російської 1920- років. У нас були хутір, село, містечко, місто, а тепер за Конституцією – село, селище, місто.

Проблема в тому, що близько 200 міст через це отримали статус селища. Їх треба називати містечками. Козелець – центр Київського полку – тепер селище. Добре, що Батурин за часів Ющенка політично отримав статус міста, але зараз би гетьманська столиця була селищем. А таких містечок величезна кількість – і це відриває нас від історії.

Думаю, що після війни ми все повернемо. Для істориків роботи багато. Ми зробимо класнючі реформи, я переконаний. Зараз у нас є квота довіри до істориків через деколонізацію і дерусифікацію, яка доводить, що Україна була захезана назвами. З нас робили меншовартісних.

Як голова експертної групи з перейменування в Києві, я радий, що з нас взяли приклад дуже багато міст, і у нас з’являються вулиці: гетьмана Івана Мазепи, а не просто І. Мазепи, гетьмана Полуботка, князя Володимира Мономаха, бо статус важливий.

Втім, у зв’язку із воєнним станом неможливо внести зміни у Конституцію. І у нас досі залишається Кіровоградська й Дніпропетровська області.

– Наскільки законодавчо сильною, згідно із нашої Конституції, є позиція президента?

– У нас це мінялося. Україна була президентською державою, потім події 2004 року призвели до того, що ми стали парламентсько-президентською. Олександр Мороз просував ідею, щоб забрати повноваження у президента і зробити парламентську республіку.

З 2000-х років, коли почались акції "Україна без Кучми", суспільство розпочало "стискати владі коридори". Раніше влада їх не відчувала. У той час вбили Гонгадзе, були масові акції протесту. На 2005 рік ми з Національною спілкою журналістів підрахували, що близько 60 журналістів вбили під час виконання обов’язків.

І ці коридори для влади громадянське суспільство досі звужує, бо стає прозорішим, тим паче під час війни. Сьогодні ми не можемо повірити, що прийде хтось на кшталт Януковича або його міністрів.

Олександр Алфьоров: Коридори для влади громадянське суспільство досі звужує, бо стає прозорішим, тим паче під час війни (скриншот)

– Росія неодноразово намагалась тиснути на Україну, щоб ми змінили свій державний вектор і відмовились від вступу у НАТО. Ваша думка, як історика і колишнього військовослужбовця, наскільки можливий такий варіант, що нам доведеться міняти цю статтю у Конституції?

– Якась держава намагається змінити Конституцію іншої держави – на яких правах, за яких обставин? Може ми ще напишемо, що ми скасовуємо нашу Незалежність? Втручання іншої держави у наш найвищий закон – це вже ознака того, що з нами знаходиться психічно неврівноважений об’єкт.

Росія – це держава-паразит, яка не може існувати, не викручуючи руки і ноги іншим, не вбиваючи, не даючи гроші терористам. Чи може Франція сказати Німеччині – змініть свою Конституцію? Та в людей у голові таке не повернеться.

Хутін (Путін, – Ред.) на нещодавньому форумі сказав, що вони дали нам Незалежність, СРСР "пазволіл". Він сказав "Нам гаварілі", що не буде розширення НАТО на схід. Звісно, коли скандинави ввійшли в НАТО вже під час повномасштабки, то цьому "непонятному дєду" просто ляпаса вліпили. І що ж він не відреагував? Бо сцить.

– За вашими спостереженнями, як українці за 30 років змінили ставлення до Конституції?

– Ставлення різне. Я абсолютно переконаний, що більшість українців не читали Конституцію. Добре, що її вивчають у школі, але це дорослий документ, який у дорослому віці треба прочитати від А до Я. Треба прочитати Акт Незалежності України, де написано: виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною... Уявіть, 24 серпня 1991 рік і виявилось, що не тоді, а саме зараз – це смертельна небезпека.

Нам треба читати, знати і розуміти Конституцію. Закон – це примус, і коли ми кажемо, що у мене є право – то це закон дає його. Ми маємо йти за законом, щоб все було добре.