Хет-трик на "Золотий м'яч" і сумнівний арбітраж: 10 українців програли Бельгії матч-трилер

Після тріумфального Кубка кубків 1985/86 основа київського "Динамо" поїхала до Мексики за нагородами Мундіалю в складі збірної СРСР. Стартувала команда Валерія Лобановського надпотужно – розбила бідолашну Угорщину (6:0), а половину голів до свого активу записали українці Павло Яковенко, Ігор Бєланов та Іван Яремчук.

Футболісти з України продовжили феєрити далі. У протистоянні з головним конкурентом за перемогу в групі – збірною Франції (1:1) – гол-красень дальнім ударом оформив закарпатець Василь Рац. А в останньому турі групового етапу напіврезервний склад команди переграв Канаду (2:0) з голами корінного киянина Олега Блохіна та луганця Олександра Заварова.

Суперник по 1/8 фіналу видавався цілком прохідним. Збірна Бельгії на груповому етапі програла Мексиці на старті, втримала близьку перемогу над збірною Іраку та розписала нічию з Парагваєм. Таким чином, "червоні дияволи" вийшли в плей-офф лише з третьої позиції.

Хоч зірок у складі команди Гі Тіса не бракувало. Основний голкіпер мюнхенської "Баварії" Жан-Марі Пфафф, бомбардир "Брюгге" Ян Кулеманс і, звісно, молода зірочка столичного "Андерлехта" Енцо Шифо. Проте, десант "Динамо" в збірній Радянського Союзу виглядав сильнішим.

Відео: Забиті м'ячі в поєдинку СРСР – Бельгія на ЧС-1986 (Facebook/Nostalgia Futbolera)

На бельгійців Лобановський випустив цілком прогнозований склад. У старті вийшли 9 українських футболістів – оборонці Володимир Безсонов, Анатолій Дем'яненко, Олег Кузнецов, Андрій Баль і згадані раніше Рац, Яремчук, Яковенко, Заваров і Бєланов. У другій половині з лави запасних з'явився ще й Вадим Євтушенко. Розбавили український десант голкіпер московського "Спартака" Рінат Дасаєв і хавбек мінського "Динамо" Сяргєй Алєйнікав.

Матч розпочався під контролем збірної СРСР. Напівмоменти до середини першого тайму встигли змарнувати Бєланов і Яковенко (двічі). Бельгійці ж записали в актив хіба що удар Френкі Веркотерена. Після невеликої паузи команда Лобановського вибухнула гольовою атакою на 27-й хвилині – Заваров віддав на Бєланова, той на швидкості змістився праворуч і несподіваним гарматним пострілом від стійки відкрив рахунок.

Після забитого м'яча радянська збірна трохи заспокоїлася і надала більше свободи Бельгії. Утім, до перерви скористатися потенційними нагодами підопічні Тіса не змогли. На старті ж другої половини Бєланов ледь не зламав стійку новим потужним ударом, а після добивання Яковенка з лінії воріт м'яч виніс Мішель Ренкін.

Далі розпочалися дива. У простій ситуації збірна СРСР випустила м'яч за бокову. "Червоні дияволи" швидко розігнали атаку, на фініші якої Веркотерен класно віддав на Шифо, а той у гордій самотності прийняв м'яч і пробив повз Дасаєва. Оборонці радянської збірної вирішили, що суперник перебував поза грою, але ні лайнсмен, ні арбітр Ерік Фредрікссон такої точки зору не прийняли. Можливості трансляційних камер того часу були далекі від теперішніх, тож однозначно оцінити момент складно.

Фото: Жан-Марі Пфафф пропустив три м'ячі, але зостався в історії переможцем (Getty Images)

Пропущений гол, здавалося, збив "заводські" налаштування команди Лобановського. Вона віддала ініціативу та забула про власний атакувальний потенціал. Тим несподіванішим став другий гол Бєланова. Співтворцем забитого м'яча став Яковенко, який обікрав Кулеманса та кинув у прорив Заварова, той помітив ривок партнера та віддав на форварда, а Бєланов переграв Пфаффа з лінії штрафного.

Радянська збірна з українським акцентом повернула впевненість і цілком могла забити втретє. Однак, Рац наважився на удар із дистанції, коли мінімум двоє партнерів перебували неподалік у вигідніших позиціях. Аж раптом стався другий злощасний гол. На 77-й хвилині Кулеманс прийняв у півколі штрафного передачу Стефана Демоля з глибини та холоднокровно розібрався з Дасаєвим. Оборона СРСР знову завчасно "відправила" суперника в офсайд, а в народ пішла чи то бувальщина, чи то байка про несправедливість Фредрікссона та ледь не змову...

Навіть після такого розвитку подій команда Лобановського мала нагоду розібратися зі збірною Бельгії в основний час. Це Яремчук після затяжної комбінації пробив із лінії карної зони, але м'яч поцілив у поперечину. Далі радянська збірна розклеїлася, тож в овертаймі вже домінували "червоні дияволи". Забили вони двічі – Демоль головою замкнув передачу Еріка Геретса, а Ніко Класен скористався пасом Лея Клейстерса – батька майбутньої першої ракетки світу.

Продовжив битися на полі лише Бєланов. За хвилину після четвертого м'яча бельгійців він сам заробив одинадцятиметровий і сам його реалізував – потужним ударом під поперечину, такі не беруться. Однак, заспів нападника "Динамо" партнери підтримати вже не змогли. Індивідуальний подвиг одесита, хоч і не врятував команду Лобановського, але додав балів у голосуванні France Football за "Золотий м'яч-1986". Нова вершина "українізованій" збірній СРСР підкориться через два роки на чемпіонаті Європи.

Фото: Ігор Бєланов – другий, але не останній українець зі "Золотим м'ячем" (fcdynamo.com)

Із часів мексиканського Мундіалю шляхи збірної Бельгії ані з радянською збірною, що за п'ять років уріже дуба, ані зі збірною України не перетиналися. Позитивний результат у прийдешньому поєдинку на Євро-2024 дозволить залікувати рани невдачі плеяди українських футболістів і найвеличнішого тренера в історії України. Хай і 38 років по тому, коли частина з них вже відійшла у вічність...