Графіки не скасують. Чому Україна буде без світла взимку і чого чекати на "піку"

Базовий сценарій не спрацював

Оптимістичний прогноз, про те, що зиму Україна пройде без відключень, не спрацював. Обстріли тривають, і їхніми цілями часто стають саме об'єкти енергетики - як генерація, так і системи передачі та розподілу електроенергії. Навіть за нульової температури доводиться застосовувати до двох, а в критичні дні після обстрілів і до чотирьох черг відключень.

Остання серйозна атака, спрямована на енергетику, була 28 листопада. ЗСУ повідомили, що під час обстрілів було 12 влучань в основному в об'єкти паливно-енергетичного сектора. Тільки за останній рік це вже 11-та масована атака на об'єкти цивільної енергетичної інфраструктури.

Крім того, кілька днів тому внаслідок обстрілів постраждав ще один великий об'єкт генерації. Блок АЕС, про зупинку якого повідомляло МАГАТЕ, за інформацією РБК-Україна, наприкінці минулого тижня вже запущено в роботу. Однак, станом на 11 грудня, не всі 9 атомних блоків працювали на повну потужність, повідомили виданню джерела в галузі.

Причина в тому, що пошкоджено деякі об'єкти передачі електроенергії. "Через це поки немає можливості передати таку кількість електроенергії (з АЕС у мережу - ред.) після двох останніх атак. Довелося скоротити виробництво", - сказав співрозмовник.

Удари по "болючих місцях"

Ще кілька співрозмовників у галузі підтвердили РБК-Україна, що в останніх атаках росіяни робили акцент саме на об'єкти передачі електроенергії. Саме їх намагалися зруйнувати так, щоб наслідки ускладнили електропостачання в Україні. "Постраждала і генерація, і передача. Але ситуацію зі світлом зараз більше визначає саме стан передачі", - сказав один зі співрозмовників.

Обираючи цілі, росіяни намагаються зруйнувати енергосистему таким чином, щоб відрізати певні регіони від можливості живити їх за запасними маршрутами. Система вибудувана так - і в РФ це чудово знають, - що в разі пошкодження ліній передач у якомусь напрямку можна перебудувати комунікацію і спрямувати туди електроенергію альтернативним шляхом із районів, де її достатньо. І зараз росіяни намагаються позбавити українських енергетиків можливості використовувати таку схему.

Прикладом може бути ситуація 11 і 12 грудня, коли в західній частині України відключення було скасовано, а в інших регіонах діяли до 2-х черг. У ДТЕК пояснили, що покрити нестачу електроенергії за рахунок західних регіонів і таким чином вирівняти графіки відключень було неможливо через пошкодження системи передачі. Не спрацьовує в цьому випадку і нова інструкція погодинних відключень світла від Міненерго. Вона спрямована лише на вирівнювання графіків по регіонах і при технічних проблемах не може покращити ситуацію.

Директор центру "Психея" Геннадій Рябцев назвав наївними надії і припущення, що до зими росіяни не посилять обстріли енергооб'єктів.

"Усі прогнози "зими без відключень" ґрунтувались на тому, що пошкоджень від ударів не буде. Ті, хто їх робив, просто захистилися від "несподіванок", які й трапилися. Ці прогнози, звісно ж, не були засновані на реальності. І, за великим рахунком, треба було давати прогноз з урахуванням усіх ризиків", - сказав він у коментарі РБК-Україна.

Дефіцит потужності та низькі ціни

За словами Рябцева, зараз ситуація з енергопостачанням, крім обстрілів, визначається ще низкою причин. Перш за все, мова про відсутність запасу потужності для генерації. Поки що ефект від розподіленої генерації не такий великий, як очікувалося. Замість 1 ГВт потужностей до кінця року може бути максимум до 800 МВт. І це буде здебільшого для локального гарантованого енергопостачання тих, хто встановить газопоршневі та газотурбінні установки. А це здебільшого - великі компанії.

На сонячну енергію надії взимку мало - такий тип генерації скоротився вчетверо порівняно з літом. "Наприклад, за виміром у Київській області, якщо взяти сонячну панель 20 кв метрів, то вона дає влітку 120 кВт-год на місяць, а зараз - 30 кВт-год. Тож проблема - дефіцит потужностей і відсутність резерву", - розповів він.

Крім того, обмежені можливості передачі електроенергії альтернативними маршрутами. "У результаті ми бачимо, що в західних регіонах ситуація з енергозабезпеченням може бути відносно нормальною, а в інших - серйозні проблеми", - зазначив експерт.

Імпорт електроенергії так і не зріс, попри збільшення гарантованих потужностей з 1 грудня до 2,1 ГВт (з 1,7 ГВт - ред.). Експерти кажуть, що причина в тому, що не підвищуються прайс-кепи. НКРЕКП уже кілька разів переносила рішення про підвищення граничної ціни на електроенергію для збільшення її імпорту.

Крім того, зазначає Рябцев, уряд не переглядає постанову про формування переліку споживачів, захищених від відключень. Наразі не відключають від світла компанії, які імпортують понад 60% споживаної електроенергії, і критичні об'єкти, які визначає регіональна влада. РБК-Україна ще влітку писало, що до таких об'єктів багато зауважень.

Новий проєкт постанови для визначення критично важливих об'єктів розроблено Міненерго ще в середині листопада, але досі не ухвалено. Колишній документ від 2018 року практично не дав результату, оскільки процедура оцінки критичної важливості підприємств складна, про що йдеться в пояснювальній записці до нової редакції постанови. "Зараз незрозуміло, як формуються списки таких підприємств, туди потрапляють багато дивних об'єктів", - зазначив Рябцев.

Але навіть якщо всі ці проблеми буде вирішено, вони кардинально не змінять ситуацію. Найімовірніше, що відключення в Україні будуть застосовувати весь опалювальний період. Часом вони можуть бути меншими, часом більшими.

На сьогодні вже проглядається стійка тенденція, що пікове навантаження на енергосистему відбувається з вівторка по п'ятницю. У вихідні споживання знижується, тоді періоди відключення скорочуються на кілька годин. У понеділок воно теж не на піку, оскільки "розганяється" після дводенного спаду.

Вплив температури на відключення теж відбувається не моментально. Співрозмовник видання, який аналізував динаміку споживання, зазначив, що його зростання відбувається поступово за 1-2 дні після погіршення погоди і зниження темпери. За цей же час відбувається і зниження споживання в разі потепління.