Головні виклики металургії - дефіцит працівників, дорога логістика та СВАМ, - дослідження

Але галузь значно постраждала через війну, і зараз продовжує боротися з серйозними викликами, головними з яких лишаються високі логістичні витрати, дефіцит кадрів та неможливість конкурувати з російським металом у ЄС.

"Від 15% до 20% працівників металургійної промисловості мобілізували. Багато людей бояться працювати у великих компаніях, оскільки це збільшує ризик мобілізації, а зміни до законів часто спричиняють хвилі звільнень працівників. Компанії наймають жінок, працівників старшого віку та ветеранів, але цього недостатньо. Нестача робочої сили — це не лише проблема сьогодення, вона може обмежити і майбутнє зростання економіки України", - вказують аналітики. 

Неможливість конкурувати з російським металом в ЄС також є значною проблемою – адже, попри всі санкції, ЄС продовжує купувати російську металургійну продукцію.

Російські виробники користуються дешевими енергоресурсами та не мають жодних логістичних обмежень, тому українські компанії не можуть з ними конкурувати. В результаті, тільки за підсумками січня-лютого 2025 року, ЄС імпортував 1,35 млн т (+71,4 р./р.) металургійної сировини російського походження на суму €535,2 млн (+47,3% р./р.). 

"Логістичні витрати також суттєво зросли: поточні ставки фрахту щонайменше вдвічі вищі, ніж до війни. Україна відкрила морський експортний коридор, але всі порти функціонують, а судноплавство не повністю безпечне на тлі воєнних ризиків. Крім того, "Укрзалізниця" планує вкотре підвищити тарифи на перевезення - на 35-40% для вантажів ГМК. Це не додає конкурентоздатності вітчизняним виробникам", - зауважили дослідники. 
 
Вуглецевий прикордонний податок в ЄС (CBAM) є ще однією великою загрозою: через його запровадження Україна до 2030 року може щорічно втрачати $1,6 млрд від експорту сталі. 

"Українським компаніям терміново потрібно інвестувати у скорочення вуглецевих викидів, але вони не можуть цього робити, адже поточним пріоритетом є виживання. Україна сподівається отримати звільнення від вимог щодо CBAM: чинний регламент містить пункт про «форс-мажор», який може застосовуватися, враховуючи руйнівний вплив війни. Але звільнення не може бути надано автоматично – уряд України має звернутися до Європейської Комісії, щоб пояснити необхідність спеціального підходу в рамках CBAM для українських експортерів", - наголошується у дослідженні. 

Втім, Україна має всі шанси у майбутньому стати основним постачальником залізної руди, придатної для виробництва заліза прямого відновлення (DRI), яке користуватиметься високим попитом у ЄС. Але загальні капітальні витрати, необхідні для реалізації вже оголошених проєктів «зеленої» металургії в Україні, становлять близько $11 млрд.

Ці проєкти будуть реалізовуватися лише за умови, що українські компанії отримають доступ до європейських інструментів «зеленого» фінансування, аналогічні до тих, які отримали європейські компанії, резюмували у Центрі. 

Як відомо, у минулому році металургія принесла Україні 15,2% експортних доходів ($6,4 млрд). Ключовими товарами залишалися залізна руда ($2,8 млрд) і сталь ($2,4 млрд). Також ГМК забезпечив 18,3% загальних капітальних інвестицій в українську промисловість у 2024 році. А найбільші металургійні компанії галузі (Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel, Ferrexpo) сумарно сплатили майже мільярд доларів податкових платежів.