Фінансова експертка Шепель: Якщо не можете менше витрачати, потрібно більше заробляти

Головне:

• Як заощаджувати на фінансову подушку безпеки
• Які головні фінансові помилки здійснюють українці
• Що робити із заощадженнями, щоб не втратити їх через інфляцію
• В якій валюті зберігати гроші зараз
• Як накопичити на власну пенсію

Станом на лютий 2025 року 54% опитаних українців говорили, що зовсім не мають заощаджень,19% - що їм вистачило б грошей на один місяць, 15% - мають накопичення на два-чотири місяці та 11% - на пів року чи більше.

Найпоширеніша причина, з якої українці не заощаджують, - недостатній рівень доходів. Цей варіант відповіді вибрали 68% респондентів. Виплачування кредиту заважає 9% опитаних, а 6% не контролюють витрати та роблять спонтанні покупки. Відсутність знань, як відкладати гроші, назвали причиною 3% українців.

В інтерв'ю РБК-Україна експертка з корпоративних і персональних фінансів Єлєна Шепель розповіла, як розподіляти свої доходи та правильно вести їхній облік, чим корисні та шкідливі кредитні ліміти на картках, з якої суми розпочинати інвестування та як контролювати імпульсивні покупки.

– З чого почати, якщо ти ніколи не стежив за своїми грошима? Який перший крок?

– Перший крок скоріше йде з мислення, тому що перше, що необхідно зробити, це усвідомити, що це взагалі-то не окей. Потім наступний крок - це віра в те, що будь-яка людина може впоратися. Це навичка, яку правда можна набути, яку варто набувати.

Потім важливо почати рахувати, як є зараз. Перш ніж ми будемо щось змінювати, треба зрозуміти, з чого ми взагалі починаємо. І тому почати варто з того, щоб взяти на облік.

Нехай зараз вас не лякає це формулювання, тому що взяти на облік - це відкрити нотатку в телефоні або завантажити додаток. І всього на один місяць почати вести облік доходів і витрат. Беремо всі надходження грошей, які до нас приходять, і всі витрати, які ми несемо. І ось це - початок. І цього насправді вже достатньо. Тобто це по суті один місяць уваги своїм грошам, і це розкішний початок.

Надалі можна спробувати вести облік місяць-через три, щоб це не займало стільки часу. Це набагато краще, ніж не вести облік взагалі. Тобто місяць ведемо, три не ведемо.

Тобто це така сама регулярність, просто не на все життя, а періодичність менша, виникає набагато менше супротиву, і людині легше це зробити.

– Як ви радите розподіляти бюджет на місяць? Які категорії формувати? І за якою схемою робити?

– Я не адепт готових формул. Тут дуже важливо, щоб кожна людина вибирала те, що працюватиме саме в неї. Це критично важливо, тому треба розуміти, в яких реаліях людина живе.

Хтось отримує доходи, наприклад, готівкою, і йому зручніше користуватися готівкою. Хтось отримує все на картку, і немає сенсу знімати всю суму готівкою.

Те саме з розподілом витрат. Існують формули, дуже багато. Скільки авторів, які щось розповідають про фінансову грамотність, стільки й таких формул. Я не можу з цими формулами погодитися. Тому що знову потрібно враховувати контекст, в якому живе конкретна людина.

Елементарний приклад. Беремо людей, які живуть в одному місті, працюють в одному відділі в наймі, мають однакові доходи, але при цьому одна людина живе у власному житті, а інша орендує житло. І нібито за однакових доходів різні витрати за рахунок того, що вони живуть в різних контекстах.

Який сенс давати готові формули й казати розподіляйте 50% на базові потреби, 30% на задоволення та 20% на накопичення і заощадження, якщо в житті конкретної людини це може просто не збігтися з реальністю?

Тому я рекомендую людям, які починають вивчати фінанси грамотність шукати свою робочу формулу. Найпростіше, звичайно, попросити готовий чіткий шаблончик і намагатися його на себе вдягнути, але варто шукати своє.

Для початку треба один місяць повести свої витрати й зрозуміти, скільки грошей йде на різні категорії, скільки я витрачаю на продукти, на оренду, якщо вона є. Визначаємо в кінці першого місяця, скільки на яку категорію грошей йде, а потім визначаємо, що ми в цій картині хочемо змінити.

Управляти грошима означає ходити по колу, яке складається з трьох основних елементів - це облік, аналіз, коли ми починаємо дивитися що, куди ми витрачаємо, а третя точка в цьому колі - це дії направлені на зміну.

– Що робити, якщо людина хоче зменшити суму витрат за місяць, але немає як, бо інакше їй не вистачить?

– Якщо ми дивимося в об'єктивну правду про витратну частину і розуміємо, що там немає куди оптимізувати, нам важливо фокус уваги перевести в доходи.

І це те, чому зазвичай чинять найбільше супротиву, коли я починаю про це говорити. Вмикається таке внутрішнє відчуття неможливості впливати на це. Але це тільки частково правда.

Якщо ми мозку ставимо задачу: "Цікаво, а як я можу це змінити?", мозок включиться в цю задачу і почне генерувати ідеї. Розумієте? Це як пошук в Google або в чаті GPT. От як поставимо задачу, так і отримуємо відповідь. І тому дуже важливо розуміти, що в 90% випадків можна і варто працювати з доходами.

Фінансове зростання навіть на 10% стосовно попереднього місяця - це класна формула. Це дає психіці розуміння, що в мене виходить.

Єлєна Шепель: Серед усіх схем розподілення бюджету варто знайти ту, яка буде найкраще працювати саме для вас (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

– Як збирати кошти на непередбачувані обставини чи фінансову подушку?

– Зазвичай фінансову подушку збирають для того, щоб покривати непередбачувані витрати, на випадок, якщо щось стається з доходами або щось стається непередбачувано.

Існує така, знаєте, книжкова формула про те, що потрібно з кожного свого доходу відкладати 10% на ці накопичення і заощадження. Спочатку на фінансову подушку безпеки, а після того, як людина її сформує, на капітал.

У мене були клієнти, які у своїх реаліях не могли відкладати 10%, і вони почали з п'яти. І ми намагалися дійти до того, що людина спочатку тримає фокус уваги не скільки на сумі, яку заощаджує, скільки на тому, що ви формуєте навичку відкладати гроші.

– Чи потрібно фіксувати дрібні витрати: кава, проїзд тощо?

– Обов'язково зі знаком оклику. Бо на каву може бути о-го-го.

Коли я почала вести облік вперше, такий детальний, вісім років тому, я була вражена двома категоріями. Це витрати на продукти в супермаркеті та витрати на каву.

Це було якесь неймовірне осяяння, коли я зрозуміла, що за місяць сума набігала така, що я спочатку вирішила, що я помилилася. І я пам'ятаю, як я тоді прийшла до чоловіка і сказала: "Х'юстон, нам є про що поговорити".

Ми вирішили не відмовлятися від смачної кави, не понижувати рівень життя. На той момент ми купили кавомашину, яка під кожну чашку робить помол зерен і робить смачну каву. Нам ця кавомашина окупилася за чотири місяці.

Ми змінюємо тільки те, що ми хочемо змінити. Те, що нам не заважає в нашому бюджеті, в наших витратах, не чіпайте.

– А як щодо глобальних цілей: освіта дітей, квартира, машина? Як заощаджувати на такі цілі та чи вписувати їх в наші загальні заощадження, чи це має бути якась окрема стаття?

– Фінансова подушка - це гроші, які просто лежать про всяк випадок. Це сума яка має покривати в середньому шість місячних обов'язкових витрат.

Під накопичення для будь-якої фінансової цілі має бути окремий конверт, банка, рахунок, картка, як завгодно можна це організувати й збирати на це окремо.

Розпланувати це, тому що будь-яку фінансову ціль можна досягти двома основними способами. Можна порахувати скільки на місяць вам потрібно відкладати, щоб зібрати потрібну суму.

А є другий шлях. Коли я розумію, що ця ціль коштує стільки, але я кожного місяця можу відкладати тільки ось таку суму. І тоді я рахую, скільки часу мені може знадобитися для того, щоб цієї цілі досягти. Тобто тут акценти можуть бути по-різному розставлені, але тут знову кожен обирає сам під себе.

Найважливіше, коли ви починаєте накопичувати на амбітну дорогу фінансову ціль, відслідковувати прогрес, особливо на початку. У цьому випадку дуже важливо бути собі другом.

– Які головні помилки українців ви бачите в накопиченнях? Що ми робимо неправильно?

– Перше - це взагалі не накопичувати. По-друге, починати потім покинути й не повернутися до цього згодом. Нормально почати формувати якусь звичку, а потім в якийсь момент, з ритму випасти. Але дуже важливо повертатися до цього.

І найбільший міф, мабуть, який я чула, якраз про те, що буду більше заробляти, от тоді й почну відкладати. Це так не працює. Потрібно формувати навичку відкладати гроші навіть з мінімальних доходів і спочатку формувати саму навичку.

У мірі фінансового зростання витрати можуть збільшуватися, але при цьому приріст витрат не повинен перегнати приріст доходів. Бо це дуже популярна історія, коли люди починають заробляти на 5 000 гривень в реаліях міста великого більше, а витрачати починають на 10-15 000 більше.

– Як планувати бюджет і як накопичувати гроші, якщо дохід не стабільний?

– Нормально, що доходи можуть бути нестабільними. При цьому ми можемо визначити якийсь середній розмір доходу. Ми беремо доходи за три місяці, додаємо і ділимо на три. І так принаймні орієнтовно розуміємо середній свій рівень доходу.

Особливо, коли доходи нестабільні, важливо планувати. Тому що ось це відчуття того, що я можу впливати навіть на нестабільні доходи та впоратися з цим, суттєво знижує рівень тривожності.

Перш ніж планувати, потрібно зрозуміти, а як є зараз. Тому знову ми повертаємося до того, що якщо людина нічого ніколи не обліковувала, спочатку ми один місяць ведемо облік витрат, і дивимося, які базові витрати, потім ми додаємо сюди, а що б хотілося не обов'язкового, але бажаного. І обов'язково окремою категорією йдуть накопичення, заощадження та накопичення на будь-яку фінансову ціль.

Маючи інформацію про те, як є зараз, я можу спланувати наступний місяць. У багатьох людей виникає ступор перед фінансовим плануванням. Я рекомендую відпустити драму й поставитися до цього спокійніше із підходу: що знаю, те і вношу в план.

Потім, коли місяць закінчиться і ми зберемо інформацію про фактичні витрати й доходи, ми зможемо ці дві цифри між собою порівняти й зрозуміти, що десь пішло не так. При цьому це "не так" може піти в різні сторони.

Якщо дохід невеликий і ви не можете відкладати багато, фокусуйтеся не на сумі, а на виробленні навички заощаджувати гроші (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

– Що можна робити зі своїми накопиченнями, щоб їх не з'їла інфляція?

– Заощадження краще розподілити на дві категорії. Перше - це резервний фонд, фінансова подушка безпеки. Це гроші, які справді повинні бути у швидкому доступі й вони мають, умовно, "лежати". Людина повинна мати можливість скористатися цими грошима в будь-який момент, тому краще розподілити це на різні валюти, частину - на картці, частину - готівкою.

І тут краще не використовувати депозитні програми, де не можна зняти в будь-який момент. Існують деякі депозити, коли людина кладе гроші на умовах, що може в будь-який момент ці гроші дістати, і якщо дістає раніше, ніж закінчується договір, то людина просто не отримує відсотки.

А друга частина - це гроші, які вже поверх цієї фінансової подушки безпеки. І це вже те, що має працювати за формулою "гроші, які приносять гроші". Це гроші, які варто вкладати в ті інструменти, в які людина вірить.

І тут знову кожному своє, бо в кожного своя толерантність до ризику.

Хтось користується нерухомістю. Зараз можна, наприклад, вкласти навіть 10 000 доларів в готельну нерухомість, де поріг входу буде набагато нижчий, окупність декілька років і, відповідно, там можна це хоча б частково спрогнозувати. Це менш ризиковий інструмент, ніж, ті ж криптовалюти чи цінні папери.

– У чому зараз ви радите зберігати гроші, якщо говоримо про валюту?

– Я раджу робити те, в що вірить конкретна людина. Тому що хтось каже: "Ні, уся економіка світу зав'язана на доларі. Тому не може бути таке, що долар в якийсь момент просто зникне".

Інший клієнт приходить до мене і каже: "З цією політикою Дональда Трампа і непередбачуваності долара як валюти, я не хочу з цим мати справу". І всі заощадження, які були в доларі, людина перевела в фунти стерлінгів.

Я подібних прогнозів не даю, але рекомендую рухатися із власних вподобань людей. Але ми можемо тримати гроші в різних валютах, і так буде нормально.

– Ще одна важлива тема, яка стосується заощаджень - це пенсія. Які інструменти ми можемо використовувати для того, аби заощаджувати на пенсію і коли варто починати це робити?

– Варто починати це робити рівно в момент, коли людина вперше подумала про пенсію. Це якраз в тему про капітал, де гроші мають робити гроші. Тут потрібно дібрати інструмент конкретно під вас, який допоможе примножувати ваші гроші.

Найпростіше - це в цінні папери в нинішніх реаліях, принаймні це от найбільш врегульований ринок, на світових біржах. В українців є до цього доступ.

У цьому треба особисто розібратися. Будь ласка, не віддавайте ваші гроші в управління нікому. Розберіться в цьому самостійно, підіть на якесь класне навчання з інвестицій, розберіться один раз, складіть хороший фінансовий план, доберіть собі інструменти з різних акцій, облігацій. Там дуже багато варіантів, і варто в цьому розібратися.

І потім ви кожного місяця відкладаєте умовно по 50 доларів. Чим у молодшому віці людина починає, тим краще це спрацьовує, бо більше є часу на те, щоб запрацював складний відсоток, коли гроші починають робити гроші.

І от оця історія в розрізі 20 років зіграє вам на користь так, що ви мало того, що на пасивний дохід з цього капіталу будете на своїй пенсії жити, ще й сам ось цей капітал, який на вас працюватиме, дітям у спадок передасте.

– Як ви ставитеся до кредитних лімітів і чи шкодять вони загалом нашій фінансовій картині?

–Вони шкодять нашому сприйняттю грошей. Чисто психологічно, тому що ця історія про те, що ми можемо користуватися чужими грошима протягом якогось пільгового періоду по суті нормалізує життя в борг.

Якщо щось сталося, а терміново потрібні гроші на те, що можна справді вирішити грошима, кредитні ліміти можуть суттєво допомогти. Якщо людина користується ними тільки в пільговий період і нічого не платить, це теж може бути варіацією на тему норми, якщо людина робить це не постійно.

А якщо людина по цьому колу ходить кожного місяця, це прям тривожний дзвіночок. Бо це звичка жити в борг на чужі гроші, і тому це шкодить сприйняттю, відводить нас від фокуса уваги на тому, щоб у своїх доходах зростати.

Звичайно, коли є свої накопичення і заощадження, набагато краще взяти гроші звідти. Ба більше - фінансова подушка безпеки для цього й має бути, для якихось непередбачуваних витрат.

І це набагато краще, тому що ми не в когось гроші залучаємо і не комусь не комусь іншому стаємо винні, а самим собі, і ми можемо потім це повернути, і у нас набагато менше фінансових ризиків.

Кредитні ліміти шкодять психологічному мисленню та нормалізацію життя в борг (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

– З якого капіталу ми можемо почати інвестувати?

– Все залежить від того, який інструмент людина буде використовувати для інвестування. Якщо ми говоримо про нерухомість, там поріг входу набагато вищий. Якщо говоримо про інвестиції в цінні папери, з 1 000 грн, вкладені в військову облігацію.

На фондовому ринку в Америці українці можуть спокійно купити акцію достатньо хорошої компанії, яка покаже приріст в майбутньому за 35-50 доларів.

Хтось вірить в ринок землі. Там поріг входу вищий набагато. Тому тут важливо добирати те, що людині цікаво і те, в що людина вірить. Важливо розраховувати на той розмір капіталу, який у людини є, але загалом капітал - це від 1 000 грн, тобто від купівлі військової облігації.

І це, до речі, найпростіший варіант. Це можна зробити робити в багатьох банках, можна зробити через "Дію" в телефоні. Тобто це дуже просто, дуже зрозуміло.

– Куди ви не радите інвестувати, чи є такі джерела?

– Я не раджу віддавати гроші в управління комусь. Незалежно від того, у що рекомендують вам вкладатися, але якщо хтось каже: "Дай мені свої гроші проінвестуємо і піднімемо куш", я не рекомендую це робити, якщо людина самостійно не розібралася.

– Як контролювати себе в плані емоційних покупок?

– Я кажу, що їх не треба бороти, їх потрібно очолити. Імпульсивні покупки варто вивести окрему статтю бюджету і витрачати ці гроші на задоволення отак в моменті. При цьому відслідковувати, скільки протягом місяця імпульсивно я з цього бюджету вже витратила.

І розуміти, що якщо в якийсь момент я імпульсивно буду витрачати більше, то гроші з якої іншої категорії я муситиму взяти.

Імпульсивні покупки мають бути, обов'язково. Так, це прям важлива історія. Просто в кожного вони свої. Знаєте, хтось імпульсивно може чашку кави в кав'ярні просто на прогулянці замовити, а хтось може і поїздку.

Імпульсивні покупки часто люди здійснюють в нічний час. А чому? Втома і пошук швидкого дофаміну. Люди намагаються вгамуватися й додати задоволення, а науковці дослідили, що найбільше дофаміну ми отримуємо перед самою купівлею.

Я, в принципі, не проти того, щоб люди купляли, але я рекомендую користуватися правилом 24 годин. Коли хочеться щось купити імпульсивно дорожче за чашку кави, можна купити спокійно, але якщо це щось таке більш вартісне, брати перерву у 24 години. Якщо через 24 години це бажання буде актуальне, окей, купляємо.

– А чи варто себе тоді винагороджувати якимись витратами?

– Важливо відслідковувати три основні кити в темі грошей - це доходи, витрати й заощадження. Якщо ми отримали більшу суму грошей, якщо ми збільшили наші заощадження, решту можемо спокійно витрачати. І винагороджувати себе в тому числі через більші витрати.

Дуже важливо розуміти, що в міру росту в доходах нормально, коли ростуть витрати за умови, якщо збільшуються й заощадження. Росте капітал або ростуть заощадження, тоді все в порядку. Нормально себе винагороджувати, нормально себе балувати й тішити.

– Які ви можете назвати особливості управління своїми грошима під час кризових періодів?

– Відкласти гроші. Про всяк випадок заощадження/накопичення треба відкласти хоча б на місяць-два, диверсифікувати їх у валютах для того, щоб розуміти, що хай там що буде відбуватися навколо, перший час в мене є гроші на те, щоб адаптуватися до будь-яких обставин, які будуть.

Згадайте період локдауну. Дуже багато людей опинилися до цього не готовими у фінансовому плані. Не було в людей заощаджень і накопичень. І багато моїх клієнтів потім вже сказали мені, що цей урок їх тоді навчив.

Вони після локдауну почали відкладати гроші й на період 24 лютого 2022 року були фінансово більш підготовлені, бо в них вже були якісь заощадження.

І готувати себе до того, що людина впорається. Це психологічна робота насамперед. Можна прям на аркуші виписати собі ситуації в житті, коли було складно, а ви впоралися, для того, щоб покласти цей фундамент.

Це додає внутрішнього відчуття опори на себе, і тоді людина може впоратися з будь-чим.