Євген Заіграєв, ПриватБанк: Після війни банк може бути не державним

Зміст

• Про фінансові результати роботи банку
• Про кредитування і позичальників
• Про позичальників на окупованих територіях
• Про (не)кредитування українських біженців
• Банкінг часів війни
• Зліпок часу
• Банкінг і мобілізація
• Про курку, яка несе золоті яйця

На третьому році повномасштабної війни банківський сектор в Україні продовжує відігравати надважливу роль у забезпеченні економічної стабільності в країні. Найбільший фінансовий тягар природнім чином випав на долю державних банків.

ПриватБанк в цьому плані – лідер. За 2023 рік Приват сплатив до державного бюджету 80% від свого прибутку у вигляді дивідендів. За словами Євгена Заіграєва, ніякий інший банк в Україні стільки не сплачує – ні в абсолютних цифрах, ні у відсотковому співвідношенні.

Після війни перед банком може постати новий виклик – бути чи не бути приватизованим. Але то буде згодом. Наразі ж найбільший банк України – занадто цінний актив в руках воюючої держави.

Про фінансові результати роботи банку

- Згідно звіту ПриватБанку, прибуток фінустанови до оподаткування за 2023 рік становив 72,7 млрд грн. На чому заробив Приват у 2023 році?

- Більша частина заробітку ПриватБанку як у 2023, так і в попередні роки – це доходи від клієнтських операцій, кредитування, транзакційного бізнесу. Щодо транзакцій - мова йде переважно про комісійні доходи, доходи від еквайрингу, валютних операцій тощо.

- Сума податку на прибуток і дивідендів за 2023 рік, яку ПриватБанк вже перерахував до держбюджету, перевищила 50 млрд грн. Скільки грошей у вигляді податків та дивідендів державі має ще сплатити банк до кінця року?

- На початку червня банк заплатив останню частину дивідендів за результатами 2023 року в сумі 11,3 млрд гривень. Традиційно ПриватБанк платив дивіденди в червні кожного року, але через війну була потреба у держави отримати значну підтримку в бюджет раніше, тому першу частину платежів ми здійснили ще в лютому. Щоквартально банк також платить податок на прибуток, що за діючою ставкою складає 25% від поточного результату кожного кварталу.

- За результатами першого кварталу 2024 року банк заробив прибутку до оподаткування 18,7 млрд грн, з яких чистий прибуток, після сплати 4,8 млрд податку, склав 13,9 млрд грн. На чому банк заробив?

- Структура доходів кардинально не змінилась порівняно з минулим роком. Приблизно 5 млрд гривень чистого процентного доходу згенеровано через кредитно-депозитні операції, в тому числі 3,5 млрд з фізичних осіб та 1,5 млрд гривень з юридичних осіб. Чистий комісійний дохід банку склав 6,3 млрд. Отже, вплив чистих процентного і комісійного доходу від операцій з фізичними та юридичними особами на результат банку майже рівноцінний.

Частка доходів від державних цінних паперів та депозитних сертифікатів у структурі чистого процентного доходу складає 70%, а в структурі чистого банківського доходу - 45%.

Безумовно, ПриватБанк заробляє на державних цінних паперах. Було би дивно, якби вільні гроші лежали, і банк на них не заробляв. І тим більше було би дивно, якби в умовах, коли Міністерство фінансів потребує коштів (а у ПриватБанку вони є), а ми їх не вкладаємо.

Ми, звісно, хотіли би вкладати більше в кредитування населення і бізнесу. Але наразі попиту на кредити недостатньо. На сьогодні загальний обсяг усіх чистих кредитів по банківській системі для бізнес-клієнтів складає 520-530 млрд гривень. Об'єм чистих кредитів, наданих приватним клієнтам, - близько 180 млрд гривень. Сумарно це близько 700 млрд. І при цьому валюта балансу одного лише ПриватБанку складає наразі близько 670 млрд гривень.

Умовно кажучи, розмір Привату майже співставний з обсягом всього кредитного портфелю банків по всій Україні. Зрозуміло, банк не може всю суму направити на кредитування, тому що є інші складові балансу. Але, тим не менше, значну частину ринку теоретично ПриватБанк міг би кредитувати. Втім, для того, щоб ми змогли відповідно наростити кредитний портфель, потрібен кредитоспроможний попит від бізнесу і населення, принаймні мільярдів на 200-300 гривень нових кредитів.

- На кінець першого кварталу 2024-го з 665,9 млрд грн активів банку чистий кредитний портфель склав лиш 94,3 млрд. А 546 млрд – депозити і залишки на рахунках клієнтів. Як банк перетворює ці понад півтрильйона гривень з пасивів на активи?

- Понад 150 млрд грн – це залишки в касах, банкоматах, на кореспондентському рахунку в Національну банку. Це високоліквідні кошти, які мають бути доступні в будь-який момент для бізнесу та населення. Ці кошти банк не може використовувати для кредитування.

На кінець травня майже 280 млрд гривень складав портфель ОВДП. ПриватБанк є найбільшим тримачем державних облігацій. А ще є гроші на кореспондентських рахунках в іноземних банках. На коштах за кордоном ПриватБанк зараз заробляє близько 4% річних, що значно вище, ніж можна заробити на валютних депозитах в Україні.

Частину коштів банк вкладає в депозитні сертифікати НБУ. Але суми там відносно незначні – мова йде не про сотні, а про декілька десятків мільярдів гривень.

- Чому, на вашу думку, зростають об’єми клієнтських коштів у банках? Про що це свідчить?

- Дійсно, в минулому році ми зафіксували тенденцію зростання об'єму клієнтських коштів. Приріст коштів бізнес-клієнтів, ФОПів та юридичних осіб в ПриватБанку за підсумками 2023 року склав 19%.

У 2024 році об'єми коштів від бізнес-клієнтів залишаються стабільними, враховуючи сезонне коливання в кінці минулого – на початку поточного року, коли бізнес традиційно тримає на рахунках в банках великі залишки. В період традиційного весняного пожвавлення бізнесу накопичені взимку кошти бізнес починає активно витрачати. Тому приросту коштів від бізнес-клієнтів ми поки що не спостерігаємо. Ймовірно, він буде влітку. І потім – в листопаді-грудні.

Загалом ситуація з клієнтськими коштами в банку відображає "температуру" в економіці та рівень бізнес-активності. Наразі ми бачимо поступове зниження відсоткових ставок – слідом за зниженням Нацбанком облікової ставки знижуються ставки залучення коштів, активно знижуються ставки за кредитами, принаймні для бізнес-клієнтів. Якщо ще півроку тому адекватними виглядали кредитні ставки на рівні 18-22%, то сьогодні ставки тримаються на рівні 14-16%. Це, звичайно, не враховуючи ставки за програмою "5-7-9". Відповідно, мають повільно знижуватись ставки на залучення коштів – по депозитах, залишках на рахунках тощо.

Про кредитування і позичальників

- Якою наразі є частка кредитування в структурі доходів банку? Як ця частка мінялась від початку повномасштабної війни?

- Частка кредитування в структурі доходів банку зростає. Від початку повномасштабної війни чистий кредитний портфель МСБ та корпоративного бізнесу зріс у два рази - з 15 млрд до 30 млрд гривень. І це при тому, що у нас в структурі портфелю сьогодні немає концентрації великого корпоративного бізнесу. Що не можна сказати про інші банки, в яких кредитний портфель зріс, зокрема за рахунок великих корпоративних клієнтів.

Наразі ми вмикаємо "зелене світло" для кредитування корпоративного бізнесу, будуємо відповідну структуру та експертизу, набираємо людей і виділяємо ресурси на фінансування таких проектів. Це буде означати, що ми приростатимемо в кредитуванні.

Якщо казати про роздрібний бізнес, то чистий кредитний портфель фізосіб збільшився приблизно на 30% від початку війни до 69 млрд гривень на кінець травня.

Капітал та ліквідність банку дозволяють нарощувати кредитування. Ми намагаємось бути відповідальним кредитором, видавати такі кредити, які будуть сплачені. Це одна з основ кредитування. З іншого боку, багато клієнтів з досвіду кризових ситуацій попередніх років намагаються не залучати кредити, тобто працювати за власні кошти.

- Які нині пріоритетні галузі кредитування для банку?

- У нас є декілька пріоритетних напрямків. Перша група – це те, що ми називаємо "food value chain". Це все, що пов'язано з виробництвом і переробкою продуктів харчування та суміжними галузями, такими як пакування, транспортування, зберігання, логістика. Ми фінансуємо будівництво елеваторів, придбання залізничних вагонів, будь-яких комерційних транспортних засобів для перевезення вантажів на експорт та імпорт, дорожньої та будівельної техніки, як нової, так і б/в.

Другий блок – фінансування виробництва і всього, що з цим пов'язано, в тому числі придбання обладнання. І тут маємо констатувати відсутність значної кількості потенційних позичальників. Тому хочемо стимулювати таке кредитування всіма можливими способами, в тому числі за рахунок надання доступу до державних і міжнародних програм підтримки.

Наприклад, ПриватБанк кредитує будівництво під Києвом заводу з виробництва вакцин. Це велика компанія, яка виробляє вакцини для тварин. Працюють як для українського ринку, так і на експорт. Цікава, наукоємна, важлива галузь.

Для нас це важливо, бо збільшується потенціал українського виробництва та експорту. Для банку такі проекти стратегічно важливі, бо це не тільки довготермінове кредитування, але потенційний заробіток на купівлі, продажі валют, здійсненні міжнародних платежів. Крім того, створюються нові робочі місця і банк отримує потенційних нових клієнтів - приватних осіб.

- Як з початку війни змінилась поведінка позичальників?

- Краще порівнювати нинішню поведінку позичальників не з довоєнним періодом, а з періодом 2008-2009, 2014-2015 років. Тоді дуже часто позичальники намагалися знайти варіанти не платити за кредитами, зокрема створювали для банків штучні юридичні перешкоди. Я був учасником переговорів, коли великі поважні позичальники, які позичали мільйони доларів, просто в обличчя представникам банку казали: "Якщо я знайшов шлях не платити за кредитом, то чому я буду платити? Давайте домовлятися про величину дисконту, щоб я хоч щось вам повернув. Інакше – вас чекає перспектива багаторічних судів, і ще невідомо, хто виграє". Далі починались процедури банкрутств, юридичне затягування процедур, могла пропадати застава, тощо.

Нині ж частка тих, хто свідомо ухиляється від сплати за кредитами, дуже мала. На сьогодні портфель непрацюючих кредитів ПриватБанку, виданих бізнесу, складає всього 4,5 % на кінець травня 2024 року. Три чверті від суми таких кредитів – це позики, видані до війни на територіях, що нині окуповані або на яких ведуться військові дії. Це означає, що у позичальників спрацював форс-мажор, і вони просто не можуть погасити кредити.

На інших територіях України рівень непрацюючого портфеля не перевищує 1%. Тобто 99% позичальників сумлінно сплачують по кредитах. Для сегменту ММСБ це просто ідеальна картина, навіть якщо порівнювати з міжнародними банками в хороших країнах в мирний час. Сегмент мікро-, малого і середнього бізнесу вважається найбільш вразливим до економічних проблем. Це сегмент, де є багато стартапів, відносно молодого бізнесу, без значних запасів ресурсів на випадок криз, незначним досвідом та історією ведення бізнесу, відсутністю корпоративного управління, низькою якістю планування та ведення обліку, а також із великою конкуренцією на ринку.

Про позичальників на окупованих територіях

- Яка частка позичальників залишилась на окупованих територіях?

- Майже ніхто не залишився. 3-4% діючих кредитів були видані на цих територіях, і по них наразі не відбуваються погашення.

- Що їх чекає у відносинах з банком після деокупації територій?

- Ми маємо позитивні приклади роботи з клієнтами-позичальниками на деокупованих територіях, які свого часу отримали пропозиції кредитних канікул і реструктуризації. Більшість клієнтів вийшли нормально з кредитних канікул та погашають сьогодні заборгованість по графіку. Тож перше, що ми пропонуємо таким клієнтам, це кредитні канікули та реструктуризація боргу. Ми оцінюємо, наскільки постраждав бізнес позичальника, чи він взагалі ще існує, та знаходимо варіанти, за яких клієнт може відновити свій бізнес.

- Що ви будете робити, якщо бізнес позичальника знищений внаслідок військових дій?

- Ми шукатимемо рішення, яке буде найкращим і для банку, і для клієнта. Якщо є реалістичні перспективи відновлення бізнесу і повернення кредиту, але для початку клієнту потрібна фінансова допомога від банку, можливо за участі держави чи міжнародних донорів, ми йдемо назустріч.

Ми готові кредитувати, якщо бачимо, що бізнес нашого позичальника з часом може генерувати грошовий потік, його продукція матиме попит і ринок збуту. Крім того, важливий фактор для нас – наявність у клієнта застави або гарантії, наприклад від Уряду чи міжнародних донорів, яка убезпечить банк від можливих втрат.

Ще один фактор, який впливає на нашу готовність кредитувати, - наявність у клієнта точок виробництва чи продажу своєї продукції на неокупованих територіях України.

Останнє, що в цій ситуації може бути, - це йти в суди. Але це дуже непродуктивний спосіб порозумітися з позичальником. Чому непродуктивний? Статистика відновлення платоспроможності позичальників після судів і стягнення майна була не дуже позитивною і до війни, а від початку війни такий підхід взагалі не має перспектив.

Можливо з часом Національний банк запропонує ринку певні регуляції для системного вирішення проблеми непрацюючих кредитів позичальників, бізнес яких постраждав через військові дії. Можливо це буде особливий режим формування резервів за такими кредитами чи щось інше. Якщо ж банк не знайде жодних варіантів вирішення проблеми кредитної заборгованості таких клієнтів, ми підемо шляхом віднесення цієї частини портфеля в особливий пул для подальшого пред’явлення вимог до Росії, або списання.

Про (не)кредитування українських біженців

- Чи розглядаєте ви можливості кредитування українських біженців за кордоном?

- Якщо мова йде про кредитування приватних осіб, то ПриватБанк не закривав ліміти на кредитні карти. Тож всі, хто через війну виїхав за кордон, можуть користуватися кредитними лімітами. Однак ми не бачимо можливості кредитувати їх для купівлі нерухомості за кордоном. Тому що ПриватБанк там не присутній. Якщо ж казати про бізнес – то тут та сама історія. Плюс – ми не володіємо знаннями і досвідом щодо локального законодавства і особливостей ринків країн Європи.

Що стосується можливості кредитування українського бізнесу для створення виробництва, наприклад в Польщі, Словаччині чи Чехії, - теоретично це можливо. Більш реалістичний варіант – коли український бізнес бере гроші українського банку на купівлю активу чи бізнесу за кордоном. Такі запити я бачив до війни.

- Відомо, що ПриватБанк розглядає перспективи виходу на ринки ЄС.

- Ми розглядали і розглядаємо всі можливості для розвитку бізнесу. В рамках зміни стратегії ПриватБанку ми дивимось на роки вперед і аналізуємо всі можливості. В тому числі щодо виходу на європейські ринки. Будь-який проект має розглядатися з точки зору окупності. Вихід на європейські ринки точно буде ускладнений тим, що там висока конкуренція, дуже багато дешевих коштів, велика закредитованість населення і бізнесу. Відомі мені приклади виходу на ринки Східної Європи міжнародних фінансових груп відбувались переважно за рахунок M&A.

Конкурувати на європейських ринках можна, зокрема, ціною. Але це означає, що маржа такої діяльності буде значно нижча, ніж в Україні, тож можна просто не отримати економічного ефекту. А вихід заради виходу не має сенсу.

- Чи є попит на кредити від українців, які перебувають нині за кордоном?

- Здається, таких запитів немає.

Банкінг часів війни

- Повернемося до кредитування в Україні. На які кредитні продукти зараз найбільший попит?

- Серед бізнес-клієнтів попитом користуються позики на обігові кошти – 70-80% попиту. Гроші беруть у гривні на якомога довший термін. Попитом користуються відновлювані кредитні лінії до трьох років. Третина зявок - інвестиційні кредити. Це транспорт, обладнання, сільгосп- і дорожня техніка. З часом збільшуватиметься попит на будівельні та ремонтні роботи.

Серед приватних осіб дуже великий попит на кредитні картки. Далі йде іпотека в рамках держпрограми "єОселя", і автокредити. Ще один з продуктів, який активно розвиває роздрібний підрозділ банку, - кеш-кредитування, тобто готівкові позики. Зрозуміло, що мова йде про гривневі кредити.

- Чи є динаміка в кредитуванні порівняно з довоєнним періодом?

- Напередодні і в перші місяці повномасштабної війни попит на кредитні картки, зокрема, був меншим, ніж він є зараз. Великим попитом користується продукт "Оплата частинами". В 2023 році попит різко вистрілив – протягом року ми зросли в обсягах кредитування розстрочки з 2 до 7 млрд гривень.

Що стосується іпотеки – завдяки активізації держпрограми "єОселя" попит є і стабільно зростає. По автокредитах в 2022 році було значне просідання продажів. Але зараз ринок потроху росте, відповідно, росте частка кредитних продажів. Ми працюємо над збільшенням цієї частки - не лише в роздрібному, але й у бізнес-сегменті.

- Кому ви відмовляєте у видачі кредитів?

- ПриватБанк має ризик-модель, яка базується на Big Data. Ми маємо 18 мільйонів клієнтів - приватних осіб і 875 тисяч бізнес – клієнтів, тож володіємо значним обсягом статистичних даних, на основі яких можемо прогнозувати платоспроможність потенційних позичальників.

В результаті, відмовляємо тим, кого вважаємо неплатоспроможними. Якщо брати бізнес-позичальників, то критеріями для відмови є, зокрема, збиткова діяльність, негативна судова історія, податкові борги, негативна динаміка показників бізнесу. В цьому випадку банкір – як лікар для бізнесу. Якщо "пацієнт хворий", то лікувати можна давши гроші і проконтролювавши правильність їхнього використання. Якщо банк бачить, що кошти використовуються не за призначенням, то кредитний ліміт зменшується або обнуляється. Зрештою "здоров’я пацієнта" - це його особиста справа. Ми бізнес за наших клієнтів не робимо. Ми лише можемо допомогти грошима.

- Надовго у вас беруть гроші?

- В бізнес сегменті обігові кошти беруться в середньому на два роки. Інвестиційні кредити видаємо на термін до 5 років, але беруть в середньому на 3,5 роки. Позичальники намагаються сплачувати кредити якомога швидше.

Зліпок часу

- Як наразі виглядає баланс строковості за пасивами і активами банку?

- На кінець травня 2024 року кредитний портфель бізнес-клієнтів банку складає 30 млрд гривень нетто. При цьому пасивів бізнес-клієнтів у банку – 130 млрд гривень. Значна частка пасивів стабільна вже протягом 3-5 років, а обсяг залишків клієнтських коштів поступово збільшуються. Тож проблем з фінансуванням клієнтського попиту немає.

- Як з початку війни змінився підхід і технологія оцінки заставного майна?

- Підхід не помінявся. Щоправда багато оцінщиків зараз просто бояться їздити Україною через мобілізаційні заходи. Свого часу, ще за часів ковіду, ми розробили спеціальний мобільний додаток для дистанційної оцінки застав. Цей механізм, звичайно, не призначений для великих клієнтів. Але в сегменті мікро- і малого бізнесу це ефективний інструмент дистанційної оцінки заставного майна позичальників.

- Як ви кредитуєте на прифронтових територіях?

- Ми кредитуємо майже на всій території України. Не кредитуємо на окупованих територіях, включно з Кримом. Не кредитуємо в зонах ведення бойових дій і безпосередньо наближених до них.

На деокупованих територіях і в регіонах, що межують з ними, ми кредитуємо. В Харкові, Сумах, Запоріжжі, Миколаєві – кредитуємо. В подібних регіонах значна частка кредитних рішень ухвалюється в "ручному режимі".

Банкінг і мобілізація

- Чи вдається під час війни розвивати нові напрямки роботи?

- Теоретично нові продукти з'являються.

- Чому теоретично?

- Тому що персоналу стало трохи менше. Частина людей, зокрема, мобілізована.

- Наскільки це критична проблема для банку?

- Поки що це не критична проблема. Але ми вбачаємо ризики того, що вона може стати критичною. На даний момент серед співробітників ПриватБанку мобілізовано близько 800 чоловік. Частина людей від початку війни звільнились і виїхали з країни. Все це, безперечно, негативно впливає на роботу банку. Доводиться пріоритизувати задачі. Зокрема це стосується й розробки нових продуктів.

- Банки можуть бронювати своїх співробітників?

- Так, можуть. Ми намагаємось бронювати. З цим є складнощі, хоча ми точно є підприємством критичної інфраструктури. У нас вже інкасаторами починають працювати жінки.

- Кого в першу чергу намагаєтесь бронювати?

- В кожному підрозділі є професії, які можуть бути критичними для банку.

Про курку, яка несе золоті яйця

- НБУ планує в цьому році відновити довоєнне регулювання банків, зокрема посилити вимоги до капіталу і ліквідності. Як з цим справи у ПриватБанку?

- Ми рахували всі можливі сценарії, проводили перемовини з акціонером – Міністерством фінансів – за всіма сценаріями Приват виглядає дуже сильним. Настільки – що 80% від прибутку сплачуємо державі у вигляді дивідендів. Ніхто стільки не сплачує – ні в абсолютних цифрах, ні у відсотковому співвідношенні. Тому не вбачаємо проблем з капіталом.

- Як ви гадаєте: з огляду на те, скільки коштів приносить ПриватБанк держбюджету, чи є смисл державі "різати курку, яка несе золоті яйця"?

- ПриватБанк належить до критичної інфраструктури. І дуже важливо, щоб під час війни він перебував у державній власності. А після війни ПриватБанк може бути не державним. Це не обов’язково означає, що новий власник буде більш ефективний. Але якщо не приватизувати Приват, то дуже велика частка банківського сектору залишиться в руках держави. І держава в першу чергу зацікавлена в приватизації банку.

- А точно держава в цьому зацікавлена?

- Це ж філософське питання. Треба аналізувати в тому числі схильність власника банку до ризиків. У державних підприємств схильність до ризику нижча, ніж у приватних. Керівники банку відповідають перед державою за ті рішення, які ми приймаємо. Для економічного розвитку приватизація ПриватБанку була би дуже непоганим рішенням. Разом з тим моделі приватизації можуть бути різні. Не обов’язково держава має продавати всі 100% належного їй банку. Подивіться, до прикладу, на банківський сектор Польщі. Там найбільші банки мають частку держави в капіталі.

Думаю, при продажу банку акціонером буде ухвалено той варіант, який визнають найефективнішим для економіки і держбюджету. Зараз говорити про це зарано. Але точно будуть розглядатися різні варіанти.

- Чи можна очікувати, що під час війни ПриватБанк точно не буде приватизований?

- Це виключно прерогатива акціонера. Мені нічого не відомо про подібні рішення. Як приватна особа, а не менеджер банку, скажу: вважаю, що така значна частка критичної інфраструктури під час війни напевно мала би залишатися в руках держави. Але якщо завтра акціонер ухвалить рішення про необхідність приватизації банку від час війни, значить його треба виконувати.