В ЄС почали помічати ефект CBAM: західні ЗМІ пишуть про удар по експорту сталі з України

Видання написало розлогий матеріал про кризу, яку спровокувало це мито для українських виробників - адже, хоч механізм декларується як кліматичний інструмент, на практиці він уже впливає на торгівлю.

"Європейські лобісти сталеливарної та цементної промисловості загалом підтримали CBAM. Вони розглядають його як інструмент, що вирівнює їхні позиції з іноземними конкурентами, які працюють в умовах слабших екологічних норм і, відповідно, можуть постачати на ринок ЄС дешевшу та більш "брудну" продукцію", вказують журналісти.

Але в Україні, яка прагне вступу до ЄС, промисловість також стикається з катастрофічними наслідками війни, зауважується в матеріалі.

"Ще на початку обговорення CBAM у межах Євросоюзу як українські, так і російські виробники заявляли, що цей механізм несправедливо вдарить по їхніх галузях - ще до того, як повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році зруйнувало ключові металургійні регіони на сході Донбасу", - пише Politico.

Металурги заявляють про нерівні умови: ЄС фактично захищає свій ринок

У коментарі виданню гендиректор "АрселорМіттал Кривий Ріг" АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо повідомив, що після введення CBAM європейські клієнти почали масово скасовувати замовлення. В результаті компанія втратила доступ до ринку ЄС, була змушена закрити частину виробництва, а скорочення торкнулися понад 3,4 тис. працівників.

Подібні проблеми фіксують і в компанії "Метінвест", для якої ЄС є ключовим ринком збуту: там повідомили, що нові правила ставлять українських виробників у гірші умови порівняно з європейськими конкурентами.

"Формально CBAM має екологічну мету, але на практиці він також працює як інструмент захисту європейського ринку", - кажуть у компанії.

Politico розповідає, що металургія є одним із ключових джерел валютної виручки України - лише у 2023 році експорт металів становив близько 4 млрд доларів. Основним ринком збуту залишається Європейський Союз, де значна частка поставок припадає на Польщу.

"Водночас українські виробники працюють у значно складніших умовах через війну: підприємства зазнають обстрілів, стикаються з перебоями електропостачання, дефіцитом кадрів та логістичними обмеженнями", - наголошує видання.

У Європі зростає усвідомлення наслідків введення СВАМ

У ЄС, де CBAM раніше підтримували як інструмент захисту внутрішнього ринку від дешевшої продукції, дедалі більше звертають увагу на його побічні ефекти.

Зокрема, мова йде про ризики для української економіки, яка вже зазнала значних втрат через війну. Додатковим сигналом стало й обговорення нових торговельних обмежень: Євросоюз досяг попередньої домовленості щодо скорочення імпорту сталі та посилення тарифного захисту власного ринку, нагадали у Politico.

Таким чином, у європейському політичному та економічному середовищі поступово зростає розуміння, що впровадження CBAM без адаптаційних механізмів може мати негативні наслідки для України та її інтеграції до ринку ЄС, резюмує видання.

Нагадаємо, за оцінками, через екомито CBAM Україна втратить 5% ВВП вже у 2026 році. Загалом прогноз на цей рік - мінус 4,8% економіки, падіння експорту до ЄС на 7,8% і просідання переробної промисловості на 13,1%.

Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС впав на 60%, труб - на 44%. На черзі у збитки - хіміки і аграрії. Це означає в рази менше валютної виручки і обвал курсу гривні. На цьому тлі бізнес закликав уряд посилити співпрацю з ЄС та домогтися відтермінування дії екомита для України.