Відносини між Україною та Польщею останніми днями дещо погіршилися. Причина - заява одного з польських чиновників, яка призвела до виклику послів "на килим" та реакцій перших осіб.
РБК-Україна зібрало все, що відомо про дипломатичний скандал.
Дипломатична суперечка розпочалася зі слів міністра канцелярії президента Польщі та керівника Бюро з міжнародної політики Марцина Пшидача. У понеділок, 31 серпня, в ефірі TVP він коментував блокування експорту українського зерна до своєї країни.
Зокрема, за його словами, Варшава ставить на перше місце захист інтересів польського фермера.
"У нас час збирання врожаю. Польське зерно має збиратися, зберігатися та продаватися за гідною ціною. Щодо України, то вона насправді отримала велику підтримку з боку Польщі. Думаю, їй варто було б почати цінувати ту роль, яку Польща відіграла для України в останні місяці та роки", - зазначив він.
Європейська комісія у травні 2023-го заборонила імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника до Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини та Болгарії.
Цьому рішенню передували протести фермерів. Вони були незадоволені тим, що надлишок українського зерна призвів до різкого зниження закупівельних цін у місцевих виробників, загрожували перекриттям кордонів та блокуванням транзиту. А у Польщі на тлі зернової кризи пішов у відставку міністр сільського господарства.
Заборона діє до 15 вересня. Проте п'ятірка країн наполягає на продовженні щонайменше до кінця 2023 року. І незважаючи на обіцянки президента Анджея Дуди зняти обмеження у середині вересня, із Варшави все частіше лунають заклики блокувати імпорт зерна на польський ринок.
І якщо на початку літа Україна сподівалася, що Євросоюз у підсумку запропонує прийнятний вихід для всіх сторін, то саботаж зернової угоди Росією фактично ставить під загрозу весь український аграрний експорт.
У липні прем'єр-міністр Денис Шмигаль звернувся із закликом підставити Україні плече допомоги, а президент Володимир Зеленський назвав неприпустимим блокування сухопутних поставок після 15 вересня. Такі європейські важковаговики як Німеччина та Франція підтримують позицію Києва.
Природно, що натяк Пшидача на нібито невдячність України викликав реакцію у відповідь у Києві.
Дипломат та заступник глави Офісу президента Андрій Сибіга відкинув "спроби окремих польських політиків нав'язати суспільству безпідставну думку, що Україна не цінує допомогу Польщі". Він назвав слова представника канцелярії Дуди маніпуляцією.
"А реальність - це дружній і відкритий діалог президентів України та Польщі, між якими присутній високий рівень взаєморозуміння та взаємної довіри . Реальність - це незаперечний факт, що Україна щодня дякує Польщі та іншим країнам союзників своєю високою жертовністю та хоробрістю наших героїв на полі бою. Польська зброя в руках українських військових ефективно стримує російського агресора. І підтримка нас зброєю - це не благодійність, а інвестиції у власну безпеку Польщі", - написав Сібіга у своєму Facebook.
На його думку, розмови про те, що Україна має почати цінувати польську допомогу, не відповідають рівню братніх стосунків.
"Коли Україна у війні, спроба "виторгувати" у неї ще щось більше - це рівнозначне віроломству, якому не повинно бути місця у наших взаєминах. Всім відомо, в яких умовах працює український фермер, наражаючи своє життя (на ризик, - ред.) на замінованих полях і під ракетними обстрілами У цих обставинах наполягати, щоб Україна в рамках своєї подяки Польщі змирилася із закриттям кордонів... - рівносильно змушувати нас погодитися на евтаназію. Немає нічого гіршого, ніж коли твій рятівник вимагає в тебе плату за порятунок, навіть коли ти спливаєш кров'ю", - додав він.
Сібіга підкреслив, що така відповідь була зумовлена публічною заявою Марцина Пшидача.
Напередодні, 1 серпня, Міністерство закордонних справ України вирішило запросити польського посла Бартоша Ціхоцького. Йому заявили про неприйнятність заяв офіційних осіб про нібито невдячність українців за допомогу.
"Переконані, що українсько-польська дружба набагато глибша за політичну доцільність. Політика не повинна ставити під сумнів взаєморозуміння та міцність відносин наших народів", - зазначив речник МЗС Олег Ніколенко.
Відповідно польське МЗС здійснило дзеркальні заходи і викликало українського посла Василя Зварича. Однак той зараз перебуває на зустрічі послів у Києві, і замість Зварича до офісу МЗС Польщі приїде його заступник.
Така різка риторика нагадала про ситуацію зі спікером МЗС Польщі Лукашем Ясіною. У травні він втратив посаду після заяв про Україну та Волинську трагедію.
Зокрема, в інтерв'ю на запитання про те, чи має президент України вибачитися перед польським народом, він відповів, що раніше українська сторона цього не робила, і Володимир Зеленський "має взяти на себе більше відповідальності".
Тоді ж посол Василь Зварич назвав ці слова неприпустимими, а Ясіну відправили у безстрокову відпустку. Передбачається, що на посаду він не повернеться.
Зважаючи на все, українська реакція не сподобалася польському прем'єру Матеушу Моравецькому. На його думку, виклик посла Бартоша Ціхоцького "на килим" не мав відбутися. Особливо при тому, що він був єдиним послом, який залишався у Києві в день повномасштабного вторгнення Росії.
"У міжнародній політиці, в умовах війни, що триває, і з урахуванням величезної підтримки, яку Польща надала Україні, таких помилок бути не повинно. Ми завжди захищатимемо добре ім'я Польщі, її безпеку, і інтереси жодної іншої країни ніколи не переважать над інтересами Польщі", - заявив він.
Таким чином Моравецький натякнув, що працюватиме над продовженням заборони на експорт українського зерна.
З українського боку в полеміку вступив президент Зеленський. На його думку, зараз не час для скандалів і емоціям варто охолонути.
"Народи Європи знають, що свобода кожного міцніша тоді, коли це спільна свобода всіх. Ми в Європі вміємо об'єднуватися і захищати наші цінності пліч-о-пліч, незважаючи на жодні сезони та настрої, політичні течії та особисті амбіції. Але зараз бачимо різні сигнали, що політика іноді намагається бути вищою за єдність, а емоції - вищими за фундаментальні інтереси народів", - написав він у своєму Twitter.
Зеленський наголосив, що Україна вдячна всім, хто допомагає. А також наголосив на історичній підтримці Польщі, яка разом з Україною стала щитом Європи, в якому "жодної тріщини бути не може".
"Ми не дамо жодним політичним миттєвостям зіпсувати відносини між українським і польським народами, а емоціям точно варто охолонути. Свобода і благо наших народів, цінності нашої Європи та перемога над спільним російським ворогом - понад усе", - додав він.
Очевидно, поки про це говорити зарано, проте сам факт дипломатичного скандалу говорить про те, що відносини між Україною та Польщею як мінімум неідеальні.
Сьогодні заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський зазначив, що на зустрічі з українським дипломатом буде "дуже чесна розмова".
"Ми передамо свої оцінки стану наших відносин на сьогоднішній день, які, на жаль, у зв'язку з недавніми заявами деяких представників української влади, не найкращі. Ніхто цього не приховує", - зазначив він, визнаючи, що сторони піддалися емоціям.
Водночас він наголошує, що незважаючи на те, що Україна зазнає російського нападу, вона не має нападати на своїх союзників.
"Безумовно, є багато питань, з яких Польща та Україна не дійшли згоди. Ми керуємося політикою польських національних інтересів. Ми підтримуємо Україну тією мірою, яка відповідає національним інтересам Польщі. Так було і так буде завжди", - підсумував Яблонський. .
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна у Telegram.