Добудова Хмельницької АЕС: розбираємо ключові факти

16 січня комітет Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ рекомендував парламенту надати "Енергоатому" дозвіл на придбання у Болгарії двох реакторів ВВЕР-1000, необхідних для добудови ХАЕС. Це рішення дозволяє завершити переговори та укласти відповідну угоду. Окремий закон для реалізації проєкту буде ухвалений на основі оновленого техніко-економічного обґрунтування, адаптованого до сучасних умов.

Уряд схвалив добудову Хмельницької АЕС ще у квітні 2024 року, проте через затримки у Верховній Раді процес досі не зрушив з місця. Весь цей час болгарська сторона демонструє конструктивний підхід, продовжуючи строк дозволу на продаж обладнання.

Переговори між Україною та Болгарією тривають понад два з половиною роки. У вересні 2024 року Болгарія продовжила термін ухвалення рішення до березня 2025 року. Подальше відтермінування залежить від низки факторів, включаючи внутрішньополітичну ситуацію в Болгарії та геополітичний контекст.

Показовим є підхід до питання у парламентах двох країн. У Болгарії дискусія зосереджена на економічних аспектах та вартості угоди (остаточна ціна погоджена на рівні 600 млн євро). Водночас в Україні обговорення часто виходить за межі раціональних аргументів і зводиться до поширення міфів: походження реакторів, європейської підтримки, ймовірних корупційних ризиків та необхідності розвитку атомної генерації.

Міф 1. Енергоблоки будуть працювати на російському паливі

Правда: виключно паливо американської компанії Westinghouse або паливо, вироблене в Україні за технологією Westinghouse.

Це неправда і навіть фейк, який регулярно спростовується на офіційному рівні, але не втрачає своєї "популярності". Насправді ця тема закрита назавжди: ще у 2023 році "Енергоатом" завершив всі необхідні роботи для повного переходу на паливо Westinghouse в усіх українських атомних енергоблоках з реакторами ВВЕР-1000 та ВВЕР-440.

Аналогічні реактори у Болгарії Westinghouse обслуговує за 10-річним контрактом на постачання палива від 2022 року. У квітні 2024 року Westinghouse Electric здійснила успішне перезавантаження паливних збірок ВВЕР-1000 на болгарській АЕС "Козлодуй", "супутником" якої мала бути АЕС "Белене".

Енергоблоки №3 та №4 Хмельницької АЕС працюватимуть виключно на паливі американської компанії Westinghouse або на паливі, виробленому в Україні за технологією Westinghouse, про що було прямо написано в урядовому законопроєкті №11146. Така ж сама норма збережеться і в оновленому законопроєкті. Інакше за нього просто не проголосують.

Міф 2. Це "російські блоки", і вони небезпечні

Правда: всі діючі атомні енергоблоки в Україні виконані за радянською технологією ВВЕР-1000. Це настільки ж "російські" блоки, як і українські.

Енергоблоки №3 та №4 ХАЕС проєктувалися ще за радянських часів, але це не означає, що вони є "російськими". Більше того основні компоненти цих блоків виготовляло українське підприємство "Енергомашспецсталь". За великим рахунком, вони такі ж російські, як і українські. Більшість атомних станцій у Східній Європі та всі станції в Україні працюють на реакторах типу ВВЕР-1000. Ці моделі настільки надійні, що витримали навіть "технологічні знущання" російських окупантів на ЗАЕС. Те, що їх експлуатація зрозуміла українським атомникам, спрощує підготовку персоналу для їх обслуговування.

До того ж, у процесі добудови енергоблоки отримають сучасні системи безпеки і відповідатимуть міжнародним стандартам МАГАТЕ, яка підтримує розбудову ХАЕС, про що прямо заявив очільник організації Рафаель Гроссі, і готова надати спеціальну технічну місію для реалізації проєкту.

Очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі та міністр енергетики України Герман Галущенко (фото: x.com/rafaelmgrossi)

Міф 3. Україні не потрібно стільки електроенергії

Правда: в Україні дефіцит електроенергії, і він буде лише зростати у міру відновлення економіки.

Факт у тому, що в Україні вже зараз дефіцит електроенергії. За 2024 рік імпорт електроенергії зріс у 5,5 раза у порівнянні з 2023 роком – до 4,437 млрд кВт-год, тоді як експорт зменшився на 5% – до 348,5 млн кВт-год. Це означає, що країна не виробляє достатньо електроенергії, щоб покрити власне споживання і ризикує залишитися залежною від дорогого імпорту назавжди. Після завершення війни і відновлення економіки, яке призведе до різкого зростання енергоспоживання, дефіцит зростатиме. І навпаки, з профіцитом електроенергії ми матимемо змогу заробляти на експорті.

До першої масованої атаки на енергетику 10 жовтня 2022 року, коли у вжиток увійшло слово "блекаут", експорт електроенергії до Європи приносив Україні вагомі надходження. Лише у липні-серпні 2022 року вони склали майже 3 млрд грн. Причому в останні десять днів серпня 2022 року вони збільшилися на 1 млрд грн через зростання цін у Європі.

У збільшенні потужностей саме ХАЕС зацікавлені наші сусіди. На початку вересня 2022 року польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив після переговорів із президентом Володимиром Зеленським про можливості постачання електроенергії з ХАЕС, які можуть бути передані лінією, що з’єднує Хмельницьку АЕС та Польщу.

Міф 4. Добудова блоків занадто дорога і невиправдана

Правда: оскільки атомні блоки готові на 80% і 25% відповідно, вартість їх добудови буде в рази нижчою, ніж будівництво АЕС з нуля.

Будівництво АЕС дійсно передбачає великі капіталовкладення, але це разова довгострокова інвестиція, яка дасть змогу отримати величезний обсяг найдешевшої електроенергії. Добудова третього та четвертого енергоблоків зробить Хмельницьку атомну станцію найбільшою атомною електростанцією Європи. Лише третій енергоблок дасть додатково 1100 МВт, що складає приблизно обсяг споживання міста Києва.

Вартість двох реакторів, які ми зможемо купити у Болгарії, складає $600 млн. Це менше, ніж Україна сплатила за імпорт електроенергії у 2023 році – $669,4 млн. Фактично, за один рік імпорту ми витрачаємо більше, ніж коштує власна генерація, яка працюватиме десятиліттями. Свого часу Україна вже вклала в будівництво цих блоків $2 млрд. На завершення будівництва потрібно всього 3-4 роки.

Загалом 2 атомні блоки обійдуться Україні в 3 млрд доларів, в той час, як Польща з нуля будує АЕС з кошторисом у 14,5 млрд доларів.

Міф 5. Атомна енергетика в Україні не має майбутнього

Правда: якщо ми хочемо дешеві тарифи на електрику, нам потрібно якнайбільше атомної енергії, яка має найнижчу собівартість.

Це твердження суперечить реальності. Україна – серед лідерів Європи за рівнем атомної генерації, яка забезпечує понад 50% електроенергії. Це такий же показник, як у Бельгії та Словаччині, але менший, ніж у Франції, яка завдяки 56 реакторам генерує до 70% власної електроенергії і є найбільшим експортером електроенергії у Європі. Чехія на реакторах типу ВВЕР виробляє близько 30% електроенергії.

З огляду на світову тенденцію до скорочення глобального споживання викопного палива, щоб запобігти змінам клімату, у майбутньому перспективи матиме лише вуглецево нейтральна електроенергетика. Це атомна та відновлювальна (ВІЕ).

Проте, не секрет, що розквіт вітряних та сонячних електростанцій в Україні почався з запровадженням високих "зелених" тарифів, які будуть діяти до 2030 року. Після закінчення пільгового періоду вітроелектростанції працюватимуть на загальних умовах і будуть змушені знижувати ціни, щоб залишатися конкурентоспроможними у порівнянні з дешевшою атомною енергією. Тому саме прибічники ВІЕ найактивніше дискредитують "атомників".

Міф 6. АЕС будувати довго, а струм потрібен сьогодні

Правда: ще більша потреба в електриці буде після війни, а добудова ХАЕС займе 3-4 роки, що є надзвичайно коротким терміном для АЕС. Це тому, що блоки уже готові на 80%-25%.

Внаслідок того, що 3-й блок ХАЕС готовий на 80%, а 4-й – на 25%, це значно скорочує строки добудови. По суті, третій блок обіцяють підключити до мережі за 3 роки, що в рази швидше, ніж будівництво АЕС з нуля. Більше того, будь-яка серйозна газова чи вугільна електростанція не може бути збудована швидше, ніж за 2-3 роки. Тому термін в 3-4 роки для АЕС насправді – це дуже і дуже швидко.

Міф 7. Нам потрібна розподілена по території маленька генерація, а не величезна одна електростанція

Правда: захист енергооб’єктів залежить в першу чергу від засобів ППО. Ворогу байдуже, по чому стріляти, вони запускають дороговартісні ракети навіть по окремих трансформаторах.

Це спірне питання. З іншого боку, захистити 1 об’єкт силам ППО легше, ніж 100 об’єктів. А переконання, що РФ не буде витрачати багатомільйонні "Іскандери" на малий об’єкт за 3 роки війни абсолютно не виправдали себе. Були випадки, коли ракети цілили в окремі трансформатори, ціна яких в рази менша за саму ракету.

Крім того, атаки на атомні енергоблоки є публічно заявленою червоною лінією, яку Росія не переступає. Тобто ворог не стріляє по атомних об’єктах, бо боїться втратити останніх зовнішньоекономічних партнерів.

Міф 8. Документація до добудови датована 2018 роком і ціни не актуальні

Правда: ТЕО 2018 року чинне. Кабмін взяв зобов’язання актуалізувати цифри в ТЕО.

Дійсно, ТЕО проєкту уряд схвалив у 2018 році. На його розробку пішло багато часу. Ціни в діючому ТЕО вказані по курсу 2018 року. Втім, це навряд чи є перепоною для старту робіт. Компромісним рішенням стало зобов’язання уряду актуалізувати кошторис в цінах 2025 року і внести зміни до вже затвердженого ТЕО.

Міф 9: Проєкт містить корупційні ризики

Правда: всі договори будуть проходити через систему Prozorro з максимальною підзвітністю та прозорістю.

Придбання в Болгарії двох реакторів буде прямим контрактом, укладеним між двома держкомпаніями, що чітко передбачено проєктом № 11392. Там немає жодних посередників чи додаткових схем. Це максимально відкрита та прозора угода, яка відбувається з країною — членом ЄС, де діють усі можливі механізми європейського контролю.

Надалі будівництво АЕС відбуватиметься згідно з окремим законом, який має прийняти парламент, і там поза сумнівом будуть виписані додаткові процедури міжнародного моніторингу, що унеможливить будь-які корупційні ризики.

Тут також варто зазначити, як крок до більшої прозорості в ядерній енергетичній промисловості країни, американські експерти оцінили рішення "Енергоатому" привести свою Наглядову раду у відповідність до керівних принципів ОЕСР.

Процес пройде під керівництвом нового голови Наглядової ради Ярека Неверовича, екс-міністра енергетики Литви та радника Президента Литви з питань довкілля та інфраструктури, обраного 17 січня 2025 року. Його заступником призначено Майкла Елліотта Кірста, який також очолить Комітет з питань аудиту.

Саме тому придбання Україною реактора у Болгарії отримало підтримку американських експертів, про що свідчить пост Вашингтонського інституту ядерної енергетики в "Х": "Оскільки український парламент розглядає законодавство, яке дозволяє будівництво Хмельницької атомної електростанції, NEI підтримує зусилля України щодо завершення будівництва об'єкта".