Чому не варто довіряти прогнозу погоди у телефоні: інтерв’ю з Укргідрометцентром

Головне:

• Чому так холодно у травні і яким буде літо?
• Чому прогноз погоди не завжди точний?
• Чи можна довіряти прогнозам у додатках?
• Як війна вплинула на точність прогнозів і технічні можливості синоптиків?
• Які ознаки кліматичних змін уже фіксують в Україні?

Цьогорічний травень здивував холодом, але літо точно буде теплим. А ось що стосується опадів, то це влітку прогнозувати складно. Про небезпечне явище над конкретним містом синоптики можуть попередити максимум за годину, але й тут є проблеми, що виникли через війну.

Про те, як формується прогноз погоди, чому синоптики не можуть передбачити погоду далеко наперед та в чому відмінність погодних додатків від офіційних даних — в бліц-інтервю для РБК-Україна розповіли начальниця відділу метеорологічних прогнозів УкрГМЦ Наталія Голеня та начальниця відділу взаємодії із ЗМІ УкрГМЦ Наталія Птуха.

– Чому травень такий холодний? Це тимчасове явище, чи новий тренд?

– У травні переважали північні та північно-західні синоптичні процеси, часто поширювалося холодне повітря арктичного походження. Це тимчасове явище, а не кліматичний тренд. Подібні погодні умови траплялися і в минулому (холодний травень 1999 року).

Фото: весна у Києві (Віталій Носач, РБК-Україна)

– Яке літо чекає на українців цього року — спекотне чи з сюрпризами?

– За попередніми оцінками, літо очікується теплим, із періодами спеки, та середньомісячними температурами на 1,5-2,5 градуси вище за кліматичну норму. Але, як і в попередні роки, не обійдеться без коливань температури та нерівномірного розподілу опадів.

– Чи справді змінюється клімат в Україні? Ви це бачите у ваших даних?

– Так, є ознаки змін: зростає середньорічна температура, більшість місяців року мають додатню аномалію відхилення середньої місячної температури від норми (середніх багаторічних значень), змінюється характер опадів (збільшується кількість зливових дощів), збільшуються посушливі періоди. Детальніші висновки — у компетенції науковців кліматологів Українського гідрометеорологічного інституту.

– Який регіон України найбільш вразливий до кліматичних змін?

– Залежно від проявів: наприклад, на півдні та сході країни стало більше посушливих днів. Але це питання вимагає глибокої кліматичної оцінки саме науковців.

– Як ви формуєте довгострокові прогнози? Наскільки вони точні?

– Дуже часто ми отримуємо запитання на кшталт "Якою буде зима/весна/літо цього року" або "Це правда що на Новий рік/Різдво/будуть сильні морози?" і т. д. Ми завжди пояснюємо нашим користувачам, що точно прогнозувати з великою завчасністю неможливо і що найбільш достовірний прогноз можливий на п’ять, максимум десять діб (на більш тривалі періоди можна говорити тільки про кліматичні показники – середні багаторічні значення, та їх відхилення від норми за декаду чи місяць, справджуваність навіть таких прогнозів не перевищує 75%).

Сезонні прогнози надають інформацію про основні тренди розвитку синоптичних процесів, вони не показують, як буде змінюватись погода кожного дня протягом зими, наприклад. Але можуть дещо розповісти про найбільш ймовірні синоптичні умови, осереднені за декілька місяців.

Фото: весна у Києві (РБК-Україна)

Треба мати на увазі, що сезонні прогнози використовуються як настанова лише для великомасштабних процесів, усереднених протягом тривалих періодів часу. Наприклад, для прогнозування шансів відхилення тренду від норми (тепліше, холодніше, нижчий тиск, підвищений тиск), у континентальному чи глобальному масштабі, і ці дані є осередненими протягом 30-90 (або більше) днів.

Сезонні прогнози не розкажуть вам про температуру в певному місті, у певний час із завчасністю 2 місяці, оскільки це поки що неможливо.

Суть сезонних прогнозів, наприклад, полягає в тому, щоб розрахувати протягом січня (або будь-якого іншого місяця) середній атмосферний тиск в Північній Атлантиці (або в будь-якому іншому регіоні) і чи буде отримане значення вищим або нижчим за норму для цього місяця (нормою вважається середнє багаторічне значення, розраховане відповідно до вимог Всесвітньої Метеорологічної Організації за 30-ти річний період).

Або якою є ймовірність на встановлення стійкої антициклональної погоди в лютому над Сибіром, становитиме ця ймовірність 30% або 60%, і як цей % змінюватиметься з часом (стає менш ймовірним або більш ймовірним). Це приклади інформації, яку можна отримати за допомогою довгострокових прогнозів.

Потрібно розуміти, що такі прогнози – це не одне і теж з прогнозами погоди, які ми звикли дивитись по телебаченню. Одна справа прогнозувати температуру повітря у місті на 2 або 3 дні, але зовсім інша – передбачити, чи буде атмосферний тиск у січні над Атлантикою вищим або нижчим порівняно з 30-річним середнім значенням.

Така інформація мало про що говорить середньостатистичному користувачеві, якому важливо знати погоду в конкретному пункті і в конкретний час, проте вона є дуже цінною для вчених кліматологів і з її допомогою вони матимуть більш чітке бачення про глобальну циркуляцію та основні синоптичні процеси у наступні декілька місяців.

– Чому синоптики іноді помиляються – і що найскладніше прогнозувати?

– Влітку досить складно прогнозувати опади через конвективні процеси в атмосфері (вологе і тепле повітря нагріваючись біля земної поверхні, швидко піднімається, рухаючись вгору, охолоджується, волога конденсується, утворюються потужні купчасто-дощові хмари висотою 10-15 км, з них випадають зливові дощі, град, можуть спостерігатися грози та шквалисті вітри).

Умови для формування конвективних хмар можна прогнозувати за добу, але де саме утворюватиметься така хмара можна слідкувати за допомогою радарів та супутникових даних і попереджувати про небезпечні явища (зливи, град шквати) над конкретним містом чи районом можна із завчасністю 20-30 хвилин, максимум годину. Для українських синоптиків радари зараз недоступні, адже були знищені РФ в перший день повномасштабного вторгнення.

Інколи в літній період буває, що у прогнозі на наступну добу опадів не прогнозували, а потім в той день, десь у другій половині дня синоптики випускають попередження на грозу. Чому так буває?

За синоптичними умовами утворення опади поділяють на фронтальні та внутрішньомасові. З фронтальними все ясно, вони утворюються на атмосферних фронтах і досить добре прогнозуються. А от у розглянутій ситуації розберемо інший тип – внутрішньомасові опади – ті, що утворюються в однорідній, але не стійкій повітряній масі.

Фото: синоптики не завжди можуть передбачити дощ завчасно (Getty Images)

Чому повітряна маса не стійка? Через високу температуру, вологість повітря та деякі інші фактори. Чим вища температура повітря – тим сильніше нагрівається приземний шар атмосфери, особливо над містами, вкритими асфальтом, бетоном та через велику кількість автівок, що продукують парникові гази.

Як відомо, тепле повітря підіймається вгору. Цей процес називається конвекцією. Додаємо до цього інтенсивне випаровування, особливо над водними поверхнями. Отже, вгору рухається волога, яка з висотою конденсується. Формуються купчасто-дощові хмари, а з них випадають локальні зливи у супроводі гроз.

При цьому не варто забувати й про горизонтальний рух повітряних мас – хмари переміщуються у просторі, підбираючи ще більше вологи. Такі процеси неможливо спрогнозувати по території із завчасністю в добу, чи, навіть, 6 годин, адже вони формують за менш, ніж 30 хвилин.

Проте за допомогою метеорологічних супутників, грозопеленгаторів та радарних даних (на жаль, для українських синоптиків радари зараз недоступні, адже були знищені РФ в перший день повномасштабного вторгнення) синоптики слідкують за поточною ситуацією та проводять розрахунок найближчих у часі метеонебезпек, щоб оперативно реагувати на раптові зміни в атмосфері.

– Як війна впливає на екологію та кліматичні процеси в Україні?

– Наслідки війни впливають передусім на довкілля. Клімат – глобальна система, тому локальний вплив треба ще досліджувати.

– Чи фіксували ви зміни в атмосфері через пожежі або вибухи?

– Так, ми реєстрували підвищення концентрацій твердих частинок і забруднюючих речовин у повітрі після пожеж, коли, наприклад, внаслідок обстрілів на прикордонних територіях виникали осередки займання. У таких випадках дим може поширюватися на значні відстані, а на наших спостережних пунктах у приземному шарі повітря фіксувалися забруднюючі домішки.

– Чи є ймовірність снігу влітку в українських Карпатах?

– У високогір’ї Карпат нечасто, але можливі окремі дні з мокрим снігом навіть у червні.

– Які погодні аномалії ви очікуєте найближчим часом?

– В найближчій синоптичній перспективі на яку ми прогнозуємо, максимум до 10 діб, саме аномалій ми не очікуємо.

– Чи можна довіряти прогнозу в телефоні?

– Рекомендуємо орієнтуватися на офіційні джерела, зокрема прогнози УкрГМЦ. Чому ж прогнози у додатках різняться та бувають не точними? Справа не в додатку, а в тому, яку погодну прогностичну модель він використовує.

Процес прогнозування починається з даних та спостережень, що надходять від метеостанцій у всьому світі, супутників, аерозондів, радарів, які збирають інформацію про атмосферу, таку як вологість, швидкість вітру, температуру та інше. Всі ці вимірювання подаються на суперкомп'ютери у різні світові прогностичні центри.

Суперкомп'ютери приймають ці початкові умови, а потім використовують математичні рівняння, щоб скласти прогноз. Не існує ідеального алгоритму, оскільки Земля настільки велика, що неможливо мати дані спостережень для кожної часточки повітря.

Фото: чи можна довіряти прогнозу в телефоні (Віталій Носач, РБК-Україна)

Оскільки кожна комп'ютерна модель використовує різні математичні формули, кожен прогноз погоди може дещо відрізнятися.

Рішеннями таких формул є карти, графіки та таблиці з метеорологічними показниками, такими як тиск, температура та кількість опадів у певній географічній області. І ще більше ста метео параметрів, які має проаналізувати синоптик для успішного прогнозу.

Прогноз, який ви бачите в погодних програмах, переважно ґрунтується лише на одній прогностичній моделі, тоді як фахівець завжди працює з кількома одночасно.

Дані спостережень про погоду безкоштовно надаються, наприклад такими установами, як NOAA, що робить відносно легким для будь-кого розробити погодний додаток. Популярність програм прогнозу погоди настільки величезна, що існує майже 8000 програм для Android та 2400 додатків для iOS, у назві яких є слово "погода". Але ж кількість не означає якість. Національні погодні служби користуються найкращими моделями, яких немає у вільному доступі на просторах інтернету.

Результати прогностичних моделей, які отримують державні центри прогнозування, доповнюються супутниковими, радарними та ще низкою даних для аналізу. Остаточний прогноз залежить від досвіду, професійних знань метеоролога та того, як фахівець інтерпретує ці дані та самі моделі. Є моделі, які краще прогнозують морози взимку, літню спеку, тумани чи опади в особливій місцевості, моделі, які краще розроблені для довгострокового або короткострокового прогнозування та ін.

Завдання синоптика – знати справджуваність кожної моделі в кожній точці країни, коригувати та вдосконалювати прогноз на основі цих знань.

Незалежно від того, який канал ви дивитесь, сайт, який ви відвідуєте, або додаток, який ви завантажуєте, пам’ятайте, що прогноз погоди – це "ймовірний сценарій", а не "точне майбутнє".

– Чи бачите ви зміщення весни й осені на календарі?

– Такі висновки потербують ретельний багаторічний аналіз, саме аналітичними даними займаються науковці в Українському гідрометеорологічному інституті.