Чому в Україні зникають метелики та куди подівся колорадський жук: інтервʼю з ентомологом
Куди зникає колорадський жук, чому не можна допускати зменшення популяції метеликів та чи загрожує людству голод, якщо зникнуть бджоли-запилювачі, – в інтерв’ю РБК-Україна.
Головне:
- Маленькі, але важливі. Чи можливе життя на планеті без комах?
- Україна втрачає метеликів. Чим це загрожує для екології?
- Настане голод? Що буде, якщо зникнуть комахи-запилювачі?
- Куди зник колорадський жук і яка зараз ситуація із кліщами?
- Війна, клімат чи людська діяльність: що найбільше впливає на комах?
За останні десятиліття чисельність комах у світі стрімко скорочується. Приблизно 40% видів перебувають під загрозою зникнення, а загальна маса комах щороку зменшується на 2,5%. Основні причини – інтенсивне сільське господарство, пестициди, зміна клімату, знищення середовища існування та інвазивні види.
Що відбувається зі світом комах в Україні, які види скорочуються і чим це загрожує, в інтерв’ю РБК-Україна розповів ентомолог, науковий співробітник Державного природознавчого музею Луганського заповідника Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Глотов.
"Архітектори" природи: роль комах у житті планети
– У світі налічують близько 1 мільйона видів комах. Наскільки важливу роль вони відіграють в екосистемах?
– Комахи є невіддільним компонентом будь-якої екосистеми, як природної, так і штучної. Вони виступають у ролі запилювачів, деструкторів органічних речовин, беруть активну участь у колообігу речовин в природі, є активними хижаками багатьох паразитів. Роль комах в екосистемах вкрай важлива – це один з ланцюжків, які забезпечують підтримку життя на планеті.
– Чи можна сказати, що без комах життя на Землі було б неможливим?
– У тому вигляді, що зараз – так, бо вони запилюють рослини й дають ресурси для життя людей і тварин. Але були б інші форми життя: бактерії, віруси, гриби.
– Які комахи в Україні є ключовими для екології?
– Спостереження за комахами в Україні ведуться десь з 1832 року, але досі не всі види описані. Ключовим для нас є саме питання збереження біорізноманіття. Тому, перш за все, важливими є ті комахи, яким загрожує зникнення і вони охороняються Червоною книгою.
Також для нас як аграрної країни цінними є комахи-запилювачі. Але навіть комахи-шкідники й карантинні види теж важливі, бо від їхньої чисельності залежать урожаї.
Ключовими є і комахи, які беруть участь у перетворенні посліду великої рогатої худоби та кругообігу речовин. Якби їх не було б, то вся земна поверхня була б усіяна продуктами життєдіяльності. Саме комахи переробляють послід на ґрунт.
– Чи змінилось "населення" комах в Україні протягом останнього століття?
– Більшість територій України трансформувалась за цей час. Природні екосистеми змінились через розорання степів й ведення сільського господарства. Збережені старі музейні колекції комах дозволяють нам відстежувати зміни: деякі види дійсно зникли, деякі – зустрічають рідше.
Звісно, коли тут були степи, то тут була інша фауна. А коли ці ділянки розорали і перетворили на пшеничне поле чи фруктовий сад, то жуки оселилися вже інші – типові для сільськогосподарських культур чи садівництва.
Така ж ситуація і в Карпатах. У радянський період інтенсивно вирубували ліси, а зараз вони відновлюються і ми можемо спостерігати, як разом із ними відновлюється різноманіття видів, характерних для старовікових насаджень.
Знищення природного середовища призводить до знищення майже 90% тих видів комах, які там мешкають. На відновлення степової або лісової ділянки потрібно сотні років. Але при змінах природи види адаптуються до існування в нових середовищах.
– У містах все частіше почали з’являтись "готелі" для комах. Що вони дають?
– Корисні комахи, які є природними ворогами шкідників, не розвиваються на полі, а у таких готелях – можуть. Так людина створює для них умови, де вони можуть мешкати і розмножуватись. Це один із видів турботи про навколишнє середовище. "Готелі" мають і естетичне значення, бо можна приходити в парки чи ботанічні сади, щоб спостерігати за комахами.
Без метеликів, бджіл і колорадських жуків: куди зникають комахи України
– Популяція яких комах зменшилась за останні 50-100 років в Україні?
– Скоротилась популяція багатьох видів метеликів. Стало менше аполлонів, мнемозин. Чимало видів занесли в Червону книгу. Вирубка дубів призвела до того, що жук-олень опинився на межі зникнення. Він тісно пов’язаний зі старовіковими дубами і не може жити у молодих насадженнях. Тому зменшення площ старих дубів скоротила чисельність популяції цього виду.
Також зменшилась популяція волохатого стафіліна, який живе на пасовищах. З 90-х років активно розвивалась урбанізація й площі пасовищ зменшувались, тому цей вид опинився на межі зникнення і його занесли в Червону книгу. Цей вид не можна зберегти, створивши якусь охоронну ділянку. Тільки збільшення поголів'я великої рогатої худоби й площ пасовищ призведе до відновлення його популяції.
Зберегти чисельність метеликів чи жука-оленя можна за допомогою заповідників, національних парків, де ростуть старі дуби. Майже для кожного виду є свій підхід у збереженні, тому й треба вивчати комах, щоб розуміти, як можемо дбати про них у майбутньому.
– Що буде, якщо метеликів стане менше?
– Стадія метелика – це лише один з етапів у життєвому циклі цього виду, який потрібен для розмноження. Личинки метеликів є кормом для птахів. Якщо личинок не буде, то не буде птахів. Взагалі, комахи є основним компонентом харчової піраміди для багатьох видів птахів й плазунів.
Також важливими є метелики на стадії гусені, оскільки вони об’їдають листя, а потім повертають у ґрунт речовини, які є поживними для рослин. Тому скорочення популяції метеликів негативно вплине на екосистеми.
– Є футуристичні прогнози про те, що на планеті настане голод, бо зникнуть бджоли, які запилюють рослини. Наскільки реальний такий сценарій?
– Я не спеціалізуюсь на бджолах, але можу сказати, що у ролі запилювачів виступає багато й інших комах. І коли вони зникнуть, тоді зникнуть і види, які вони запилюють. Слід пам’ятати, що коли ми обприскуємо поля, то разом зі шкідниками гинуть також і корисні комахи. Тому треба охороняти запилювачів і їхнє природне середовище. Один із методів збереження біорізноманіття – це створення заповідників, національних парків або заказників.
– Зараз сезон хрущів. Вони більше шкодять чи приносять користь людям?
– Хрущі можуть під’їдати якісь дерева, але критично знищити вражай – ні. Вони жили у наших широтах до нас і житимуть після. Періодично вони дають сплеск чисельності, але це природне явище. Цьогоріч я не спостерігаю аномального нашестя хрущів.
– А яка зараз ситуація із кліщами?
– Кліщів багато щороку. А така весна, як зараз, холодна і дощова, – для них оптимальні умови. Їх багато у траві й на лісових стежках, де вони "полюють" на людей і тварин. Кліщі можуть переносити різні хвороби, тому карантинні служби проводять спеціальні заходи, аби зменшити їх популяцію: бризкають парки й косять траву. Всіх кліщів це не знищує, але суттєво зменшує чисельність. Додатково люди можуть використовувати репеленти, щоб захиститись від паразитів.
Те саме і з комарами. Вони можуть переносити хвороби. Іноді у деяких регіонах з’являються нові види комарів, бо вони мігрують разом із людьми й транспортом. Але суттєвих змін не спостерігаємо.
– Раніше аграрії дуже скаржилися на колорадського жука, а зараз все менше можна зустріти цього шкідника. Чому?
– Скоріше за все, селекціонери вивели генномодифіковані сорти картоплі, які не їсть колорадський жук. Це виявилося легше, ніж бризкати шкідників. Також стало менше приватних ділянок, де люди самі вирощують картоплю. Крім цього, з'явилися ефективніші засоби боротьби. Але колорадський жук не зник, я зустрічаю його на полях на пасльонових культурах.
Боротьба за виживання: як війна впливає на світ комах
– Як бойові дії вплинули на комах України?
– На Луганщині знищені величезні площі лісу, коли закінчаться бойові дії, там будуть сплески чисельності комах-шкідників лісу: короїдів, вусачів, златок. Вони живуть у мертвій або відмираючій деревині й можуть перекидатись на здорові лісові насадження та шкодити їм.
Після лісових пожеж лісники одразу прибирають наслідки, щоб у деревині не розвивались шкідники. Але під час війни це не можливо зробити, бо величезні території досі заміновані. Чим більше лісу згоріло, тим більше його заселяють шкідники. У цих умовах в них нема природних ворогів, тому у них високий рівень розмноження.
Крім того, у знищених лісах уже не живуть птахи, які харчуючись личинками, регулюють чисельність комах. Тому шкідники там можуть масово множитись і поширюватися на здорові ділянки.
– Які ще будуть наслідки для комах від війни?
– Зараз ми працюємо із ділянками, які далеко від фронту. Тільки після закінчення війни зможемо оцінити ситуацію на територіях, які зараз в окупації чи зоні бойових дій. Перед роботами ще треба буде дочекатись розмінування. Але вже зараз можемо сказати, що наслідки від знищення природних екосистем через російську збройну агресію фіксуватимемо не тільки ми, а й вся Європа та Азія, їх вивчатимуть і спостерігатимуть ще внуки наших внуків.
– Що найгірше впливає на комах: зміни клімату, людська діяльність чи урбанізація?
– Усі зміни клімату відбуваються виключно через людську діяльність: внаслідок викиду вуглецю, видобутку корисних копалин, їх переробки і викиду в атмосферу. Жоден організм на планеті не приніс такої шкоди довкіллю, як люди. І всі ці зміни безумовно відображаються і на нас, і на рослинах, і на комахах.
Найголовніший чинник, який впливає на комах – знищення їхнього природного середовища існування. Наприклад, якщо ви потруїли жука, то він може через рік відновитися. Але якщо ви переорали степову ділянку або полонину, вирубали старовіковий ліс, то вони 800 років відновлюватимуться і стільки ж років треба буде деяким видам, щоб знову оселитись там.
Тому найгірше – це знищення природних біотопів комах: старих лісів, спалення очеретів. На одному гектарі випаленої ділянки очерету гинуть мільйони комах і це ніяк не сприяє відновленню різноманіття.
Для нашої країни ентомологія як наука має величезний потенціал, але поки вона не дуже популярна. Я б радив особливо молоді – майбутньому нашої країни, більше цікавитись світом комах, бо чим більше людей знатиме, що загрожує конкретним видам, тим менше шкоди буде довкіллю.