Борис Філатов: Треба готуватися не до графіків відключень, а до графіків включень електроенергії

Як і після першої хвилі російського вторгнення у 2014 році, Дніпро став одним із ключових міст в системі української оборони, через свою наближеність одразу до кількох фронтів. Крім того, сюди масово стікаються люди з окупованих та прифронтових територій – у розмові з РБК-Україна Борис Філатов приблизно оцінює їхню кількість у 200 тисяч осіб.

Звісно, це дає додаткове навантаження на інфраструктуру міста, яке готується до непростої зими, як і вся Україна. Філатов розлого пояснює, чому за умов обстрілів і відключень повністю перевести функціонування міста на генератори неможливо – серед іншого, й тому, що відповідної кількості обладнання просто немає на ринку. Тож наскільки комфортно кожна окрема сім'я зможе пережити зиму – значною мірою залежить від неї і від її підготовки до наступного сезону.

Філатов окремо звертає увагу на проблеми з бюджетом і нарікає, що центральная влада вкотре намагається забрати кошти у місцевого самоврядування. "Хто б не був міністром фінансів, хто б не був прем'єр-міністром, нас хочуть пограбувати. Під час війни, не під час війни, це просто неможливо", – говорить мер Дніпра.

– Дніпро регулярно піддається потужним обстрілам, вони якимось чином впливають на інфраструктуру міста, на функціонування комунальних служб Дніпра?

– По-перше, чому нас постійно обстрілюють? Безумовно, Дніпро зараз займає ключове місце в функціонуванні всієї держави, в обороні країни. Якщо просто подивитися на мапу, то ми знаходимося проміж трьох фронтів, і тому ми є центральним транспортним, гуманітарним, медичним хабом, і ворог це розуміє.

Для мене як міського голови дуже знаковим є те, що якщо раніше вони обстрілювали вночі, то зараз вони почали обстрілювати під час робочого часу. Раніше людям не давали спати. А зараз люди йдуть на роботу або перебувають на роботі, і під час робочого часу, коли є обстріл – це фактично воєнний злочин. Тому вони ставлять за мету у тому числі залякування людей.

Якщо казати про функціонування комунальної сфери, у нас ситуація більш-менш така, як по всій країні. Тобто вони вибивають генерацію, у нас повністю зруйнована наша Придніпровська ТЕС.

Ми зараз робимо все можливе і неможливе, щоб вийти з цієї ситуації, але ситуація дійсно складна.

– Ця осінь і ця зима, навіть за умовно оптимістичного сценарію, будуть непростими. За реалістично-песимістичним сценарієм, можуть бути серйозні проблеми. Як ви готуєтеся до того, щоб місто нормально пережило цю зиму?

– Офіційно, наприклад, "Укренерго", як провідна організація, яка відповідає за все з точки зору опалення, зовсім не дає ніяких сценаріїв і не коментує. Я розумію цю офіційну позицію, бо давати будь-які прогнози зараз неможливо, тому що ми не знаємо, які далі будуть обстріли, з якою інтенсивністю, з якою ефективністю буде працювати ППО тощо.

Але хочу сказати, що нам потрібно готуватися, скажімо так, не до графіків відключень, а до графіків включень електроенергії. Це базові речі, буде в будь-якому випадку під час опалювального сезону рости енергоспоживання, і тому це дуже велика проблема.

Наслідки обстрілу Дніпра (фото: Дніпровська міськрада)

Я багато спілкуюсь з людьми, на жаль, іноді у них не корелюються базові речі. Вони не можуть зв'язати між собою відсутність електропостачання з відсутністю води та відсутністю опалення. Але якщо немає електропостачання, тоді не працюють насоси. Якщо не працюють насоси, то немає води, а якщо не працюють насоси, немає води, а вода – це теплоносій, то немає опалення. Логічно.

Я зараз чую дуже багато нарікань від наших мешканців міста, вони кажуть: ну ми розуміємо, чого немає електрики, а чого води немає?.. Так води немає, тому що немає електрики.

Я хочу це підкреслити, щоб люди це зв'язували в голові. Тому що від електрики працюють підвищувальні насосні станції, вся решта іншого обладнання. Це перше.

Друге, на жаль, у наших співгромадян є така ілюзія, що все можна втримати на генераторі. Я не хочу зараз читати дуже довгі лекції стосовно того, як працює комунальне господарство, що таке висока сторона, що таке низька сторона, але скажімо так, є таке обладнання, яке неможливо втримати генераторами, якщо це не генератори з якимись просто колосальними мегаваттами.

Без зайвих подробиць я скажу, що ми встановили для підтримування всієї критичної інфраструктури десь біля 300 генераторів. Але якщо порахувати, що ці всі генератори будуть працювати, уявіть собі, що це 30 тонн дизельного пального на годину. Де взяти стільки пального, я вже не кажу про те, скільки це коштує. Це перша проблема.

Інша проблема полягає в тому, що під час мобілізації і під час демографічної кризи, яка фактично є в нашій країні, немає достатньо людей, хто би ці генератори обслуговував, міняв масло, фільтри, вимикав, вмикав – це просто величезна купа обладнання, яке потребує постійного обслуговування.

Тому я хотів би, щоб ми як відповідальні громадяни уявляли собі, що неможливо під час постійних обстрілів та блекаутів втримати на генераторах систему мільйонного міста, і не мільйонного також.

І тому коли люди, не розуміючи це, постійно в соцмережах звинувачують владу, вони повинні розуміти, що ні влада, ні місцева, ні центральна, ні уряд, ні президент у цьому не винні. Винні у цьому тільки наші вороги, агресори, Російська федерація, і тому давайте не шукати винних всередині країни, і розуміти, що нам потрібно готуватися до, скажімо так, найскладніших сценаріїв, і ми до них готуємося.

– Чи згодні ви з тим, що завдання підготовки свого домогосподарства до зими – щоб у вас було принаймні якесь живлення, щоб ви могли якийсь інтернет мати, якусь воду і так далі – що це значною мірою задача кожного конкретного громадянина?

– Безумовно. І я постійно звертаюсь до мешканців Дніпра і кажу, що потрібно подбати як мінімум про своє домогосподарство. Безумовно, влада потрібна, щоб вона підставила плече людям.

Зараз уряд розробив дуже, як я розумію, ефективну програму, створений консорціум з 17 банків, в тому числі державних, приватних, з іноземним капіталом, які будуть кредитувати в тому числі населення на придбання цього обладнання. Але знову є питання: якщо люди зможуть брати гроші безвідсотково і купувати обладнання – а де стільки його взяти на таку велику країну, як Україну? Це перше.

І друге, вже зараз ми всі бачимо, що на ринку зростає ціна, тому що зростає попит. І по-третє, неможливо встановити когенерацію, відповідні генератори газово-поршневі, тому що їх просто немає на ринку, в тому числі на зовнішньому. Стоїть черга. Нам допомагають донори, допомагають наші іноземні партнери, допомагає відповідальний бізнес. Але стільки обладнання, скільки потрібно нам – його просто немає на ринку. А також немає часу на його виготовлення та встановлення.

– Як за поточних умов працює бізнес в місті, зокрема малий? Чи ви спостерігаєте якийсь його відтік з міста?

– Безумовно, хтось їде, хтось не їде, хтось повертається. У нас немає, скажімо так, об'єктивних критеріїв, яким чином ми можемо порахувати міграцію населення, а також міграцію бізнесу. По бізнесу ми скоріше дивимося на податки. Я не хочу казати, що з податками у нас все добре, але такого, скажімо, величезного провалу я зараз не спостерігаю.

Ліквідація наслідків обстрілу Дніпра (фото: ДСНС України)

Ми проводили декілька нарад з великим бізнесом, він зараз також думає, яким чином встановити газопоршневі генератори, так звану когенерацію. Шукають. І ми спілкуємося з ними, щоб після того, як вони будуть виробляти електрику та тепло, що зайві залишки ми будемо забирати для потреб комунального господарства.

– Щодо населення – відомо, що Дніпро прийняв у себе дуже багато переселенців з окупованих і прифронтових територій. Але хтось і виїхав з міста. У вас є якась орієнтовна цифра того, скільки в місті мешканців?

– Ми рахуємо, що десь плюс 200 тисяч людей. Я завжди цей приклад наводжу, є евакуаційний потяг Покровськ-Дніпро, десь дві третини людей виходять у нас на залізничному вокзалі і не їдуть далі. І як я вже казав, ми знаходимося поміж трьох фронтів, до нас їдуть із Слобожанщини, з Донбасу і з Півдня. Ті, хто їдуть з Півдня, вони в основному залишаються в Кривому Розі, Запоріжжі, але до нас також доїжджають.

Але об'єктивно немає у нас можливості порахувати. Ми рахуємо і по даним мобільних операторів, і по витратах комунального господарства, наприклад, зростають витрати води. Рахуємо і по отриманню соціальної допомоги, по зверненнях до благодійних фондів, тож я думаю, що більш-менш ця цифра у 200 тисяч коректна.

– Напевно, багато людей з окупованих і прифронтових територій лишаються в Дніпрі і не їдуть далі, бо не хочуть дуже далеко від рідного дому їхати, сподіваються, що якось "воно завершиться", і вони повернуться додому.

– Стовідсотково ви праві, тому що люди не хочуть їхати далі, вони хочуть знаходитися суто психологічно, ментально поруч зі своїм майном, містами чи містечками. Більше того, Дніпро – це ж велике дуже місто, є можливість знайти якусь роботу, є інфраструктура, є можливість отримати медичне обслуговування. Є певні ознаки того, що в Дніпрі краще знаходитись, аніж в іншому місті.

Я не хочу бути неполіткоректним, але для людей, які їдуть, наприклад, з Донбасу, для них знаходитися в Дніпрі, в тому числі ментально, спокійніше, тому що це місто у тому числі російськомовне, хоча зараз всі масово переходять на українську. Але є певна різниця між регіонами України, тому в Дніпрі їм комфортніше.

– Як на мене, подібного роду трагедії, як з обстрілом "Охматдиту", призводять до двох протилежних трендів. Хтось скаже, хай навіть непублічно, "хай же це все якось закінчується, хай вони про щось домовляються". Хтось навпаки, ще рішучіше буде виступати за війну до перемоги, за покарання агресорів тощо. Яка з цих тенденцій превалює, що ви відчуваєте по спілкуванню з дніпрянами?

– Безумовно, такі дві тенденції є. Але, знаєте, я ж не можу залізти в мізки до людей і я стосовно цього не проводив релевантного соцопитування.

Ми всі розуміємо, як я казав ще в перші місяці війни вашим колегам, що Путін зупиниться там, де ми його зупинимо. Вони зараз запускають цю свою ІПСО чи не ІПСО, а просто такий меседж для країн Глобального Півдня, що "давайте домовлятися". Путін щось белькоче, що "давайте домовлятися", повертатися до Стамбульських домовленостей… І в цей же день Мєдвєдєв пише в своєму Telegram, що "давайте с ними договоримся, но после того, как мы с ними договоримся, их надо уничтожить и вбить длинный стальной гвоздь в бандеровский гроб"...

Ми ж розуміємо, що Медведєв – це путінський петрушка. Він не може це казати просто від себе особисто. Тому як можна з ними про щось розмовляти, навіть не домовлятися, якщо вони в один день кажуть абсолютно протилежні речі.

Тому я в цій ситуації повністю підтримую нашого президента: ця війна має екзистенційний характер, і ця війна не просто за незалежність, вона за наше існування. У нас немає вибору.

– Чи залишились у Дніпрі так звані "ждуни", чи ловлять у вас якихось коригувальників або агентів ворога? Бо були відомі інциденти, зокрема в Дніпрі, з підпалами військових автівок. Там йдеться лише про гроші? Чи якась ідейна мотивація в головах цих людей також є?

– І так, і так. Розумієте, я не маю повноти інформації, яка є у Служби безпеки. Але як вона їх знаходить? По-перше, це люди, які сидять в проросійських чатах і пишуть якісь повідомлення про Україну, а після цього їх вербують і росіяни пропонують гроші. Це люди без совісті, які в будь-якому випадку симпатизують країні-агресору. Але знову ж-таки, хочуть заробляти гроші. Тому це дві такі причини або тенденції, які не є взаємовиключними.

Я не хотів би бути неполіткоректним, але у мене була дуже відверта розмова з вашими колегами з французької газети Liberation. І вони мені задавали питання: а як ви вважаєте, чому в Україні стільки колаборантів? А я кажу: а давайте ми будемо говорити про досвід Другої світової війни. Скільки було у Франції колаборантів? У вас не була створена Республіка Віші, яку очолив Петен? Півкраїни було колаборантів. Вони говорять: все, більше не потрібно нічого казати. Я кажу: ну отож.

Тому в будь-якому випадку, колаборанти є при будь-якій війні. Я впевнений, що в Дніпрі їх не більше, ніж в Києві чи в Одесі, або в інших містах України. Ситуація плюс-мінус така, як по всій країні.

– Але, як я розумію, відсоток тих, хто симпатизує Росії, у Дніпрі в будь-якому разі мінімальний, незалежно від того, чи люди є етнічними росіянами, російськомовними, чи вони все життя говорили російською і продовжують говорити зараз у приватному житті – в будь-якому разі, ми говоримо про абсолютно дрібні цифри від загальної кількості мешканців, правильно?

– Так, це правильно. Оскільки Дніпро – це ключове місто на сході України, дуже багато мені задають це питання, у тому числі, іноземні журналісти. Я завжди кажу, що Дніпро ніколи не був проросійським містом, і у 2014 році ми вже показали феномен, коли ми зупинили так звану "русскую весну" в Дніпрі, зірвали плани по створенню "новоросії".

Спалена військова автівка в Дніпрі (фото6 Національна поліція)

В Дніпрі, може, більше серед людей похилого віку є, скажімо так, ностальгія за радящиною. Коли працювала крупна потужна промисловість, коли люди були молодими, здоровими... Є така ностальгічна радянщина, але в будь-якому випадку, немає проросійських настроїв.

– Ми з вами ще до повномасштабної війни неодноразово говорили про стосунки між місцевим самоврядуванням і центральною владою в Україні. Якими вони є зараз, в розпал третього року повномасштабної війни? Запитаю не лише про ваш персональний досвід як мера Дніпра, а й про думку ваших колег з інших міст, з якими ви багато спілкуєтесь. Чи є необхідна підтримка, чи вас чують? Чи можна, наприклад, банально додзвонитися у високий кабінет в Києві, якщо у вас є проблема тут і зараз, яка вимагає їхнього втручання?

– Ну, наприклад пану Кубракову (екс-віце-прем'єр та міністр розвитку громад, територій і інфраструктури, - ред.) дозвонитися було неможливо. А, наприклад, пан Кулеба, який очолює регіональний трек в Офісі Президента (заступник голови ОП Олексій Кулеба , - ред.) – з ним ніяких немає проблем, постійно на зв'язку.

Знову ж-таки, дуже багато залежить від персональних стосунків між, наприклад, керівниками військових адміністрацій та міськими головами. Якщо стосунки нормальні, конструктивні, і керівник військової адміністрації не бігає в Офіс і не поливає брудом міського голову, а просто співпрацює нормально, то все нормально, як, наприклад, у нас в Дніпропетровській області.

Якщо ж стосунки погані, і керівник області капає отрутою керманичам стосовно міського голови, то це в тому числі погано і не тільки для місцевого самоврядування або міського голови, це погано і для територіальної громади, тому що страждають люди.

Але я хотів би сьогодні акцентувати, як це не дивно звучить, на грошах. Мене більше турбує те, що у нас зараз починається обговорення бюджетної декларації на 2025 рік. І знову ж нас, місцеве самоврядування, хочуть пограбовувати.

– А в чому суть проблеми?

– Ми домовлялися з президентом, з урядом, підписали меморандум між місцевим самоврядуванням та урядом, за яким ми приймаємо на себе різницю в тарифах, не піднімаємо людям тарифи, а за це держава нам компенсує 4% ПДФО. І це дуже нормально працювало, не перекривало всі наші витрати, але працювало..

2025 рік, шановні наші міністри подають бюджетну декларацію, де 64% (ПДФО, що лишається в місцевих бюджетах, - ред.) перетворюється на 60%. 4% десь загубили по дорозі. Щоб ви зрозуміли, для Дніпра це 600 млн грн. Це по-перше.

По-друге, коли ми спілкувалися стосовно залишення у місцевого самоврядування так званого військового ПДФО, нам обіцяли заморозити реверсну дотацію. Я не буду довго пояснювати, що це таке – це для вирівнювання між спроможними і неспроможними громадами.

Для Дніпра, щоб ви розуміли, це два мільярди шістсот мільйонів гривень на 2025-й рік. Знову ж-таки, реверсну дотацію хочуть розморозити і у нас її вилучати.

От і подивіться, якщо у Дніпра заберуть у 2025 році 3,2 млрд грн, то що ми будемо робити?

– А який загалом бюджет Дніпра?

– Близько 20 мільярдів, але щоб ви зрозуміли, це ж захищені статті в більшості своїй. Це заплатня вчителям, соцпрацівникам, лікарям тощо. Це тариф, в тому числі, на воду, який заборонила піднімати НКРЕКП. Ми фактично перетворимося просто на касу по виплаті заробітної плати. Весь бюджет розвитку буде забраний. І не тільки у Дніпра, в рамках всієї країни, це мільярди і мільярди гривень. Тобто пограбують всіх.

Ось десять років я вже міський голова, кожного року при прийнятті бюджету нас хочуть пограбувати. Ну от можна залишити нас в спокої?

– Але попередні рази ви змогли більш-менш відбиватися?

– Це міське господарство, є як мінімум короткотермінове, а краще середньотермінове планування і прогнозування. Ми не можемо нічого планувати чи прогнозувати, тому що ми не знаємо, які у нас будуть показники бюджета кожного року.

Хто б не був міністром фінансів, хто б не був прем'єр-міністром, нас хочуть пограбувати. Під час війни, не під час війни, це просто неможливо. Прийміть, я не знаю, муніципальний кодекс, або якісь закони, де буде написано, що от стільки місцевому самоврядуванню грошей, і більше ми до цього не підходимо.

– Кілька місяців тому дуже активно обговорювалася тема нераціональних витрат місцевої влади під час війни: хтось фонтан обкладає якоюсь неймовірною плиткою, хтось освітлення якесь ставить, хтось бруківку перекладає на рівному місці тощо. Яке ваше ставлення до цих історій?

– Потрібно все не узагальнювати і не валити до одної купи, а розглядати кожний кейс окремо. Тому що якщо це валити до однієї купи, це просто є політична маніпуляція. Ось ці всі ініціативи, "гроші на ЗСУ", наприклад – щоб ви розуміли, у нас залишилося цих мітингарів сорок людей на мільйонне місто. Я вважаю, що у великому мільйонному місті сорок людей мають право виходити і розмахувати будь-якими плакатами.

Борис Філатов на місці обстрілу (фото: Дніпровська міськрада)

От до нас були нарікання щодо одної площі: навіщо ви її закінчуєте? А ми почали цю площу копати до війни, це комунікації, неможливо це просто взяти і кинути, хай воно згниє, особливо перед зимою. Вона була зроблена на 70-80 відсотків, безумовно, потрібно це було закінчити.

– За календарем місцеві вибори мали би пройти у жовтні 2025 року. Абсолютно невідомо, чи вони пройдуть, чи вони пройдуть саме в такі терміни, але все ж таки: чи має місце саме політичний фактор у стосунках центра і регіонів? І чи є якась підготовка до виборів, якесь політичне життя у Дніпрі зараз?

– Мені дуже важко коментувати, чи є політична складова, чи хтось готується до виборів чи ні, тому що я завжди кажу: я маленький регіональний лідер, який сидить і займається суто справами територіальної громади і не замислюється про якісь високі емпіреї.

Я знову хочу повторити свою тезу: на жаль, зараз центральна влада, на мою думку, інституційно не сприймає місцеве самоврядування і не може зрозуміти, що місцеве самоврядування – це окрема гілка влади, яка в будь-якому випадку не є конкурентом центральної влади, не є політичним опонентом, це просто окрема гілка влади. І Україна – вона й сильна якраз ось цими горизонтальними зв'язками і сильна територіальними громадами.

Стосовно Дніпра, я можу впевнено сказати, що у нас немає ніяких підготовок до виборів. У нас дійсно до 24 лютого були якісь там політичні суперечки, але зі всіма своїми опонентами, після того як почалася війна, ми закопали сокиру війни. Є у нас одна фракція, яка намагається протистояти міському голові, але це виглядає навіть не дивно, а смішно, їх там сім чи вісім людей, і це більше не про політичну опозицію, а про дрібні пакощі.

Повертаючись до ситуації по країні, от, наприклад, у мене зараз лежить соціальне опитування. Його робила група "Рейтинг" на замовлення американського Міжнародного республіканського інституту. Є динаміка схвалення діяльності мера, діяльності місцевої влади, діяльності обласної державної військової адміністрації.

В порівнянні з 2023 роком, наприклад, схвалення діяльності обласних військових адміністрацій по всій країні впало від 50 до 30%. А всі мери залишилися в тих же самих показниках. Деякі мери підросли, наприклад, в Одесі, Труханов – від 44% до 53%. В Харкові – просто захмарна підтримка мера. В Чернівцях підросла підтримка мера. Я – в межах статистичної похибки, залишився в тих же самих показниках.

Найцікавіша цифра – 64% мешканців міста Чернігів вимагають повернути мера на його посаду. Я не хочу коментувати особисто пана Атрошенка, він мені не друг, але я кажу завжди про тенденції та інституції. Потрібно просто не чіпати місцеве самоврядування, бо це не дасть нічого доброго ні державі, ні центральній владі, це дискредитує владу чи правоохоронні органи в очах людей. Про це каже соціологія, це ж не я вигадав.