"Білий прапор" Папи Римського. Як Франциск потрапляє у скандали без чіткої позиції щодо війни в Україні

При підготовці матеріалу використовувалися: інтерв'ю Франциска для швейцарського телеканалу RSI, інші заяви про війну, роз'яснення Ватикану, публікації "BBC Україна", Reuters, The Atlantic, бельгійського журналу Knack, реакція президента Володимира Зеленського, міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та західних партнерів, коментар політолога Володимира Фесенка.

Зміст

• Що сказав Франциск, хто він такий і як формувався його світогляд
• Заяви Папи Римського про війну. Та що стоїть за його позицією
• Відносини України з Ватиканом та як Франциск підриває свій авторитет
• Проблеми інтерпретації? Що насправді мав на увазі Франциск
• Черга із "миротворців". Хто і чому схиляє Україну до переговорів із РФ

Що сказав Франциск, хто він такий і як формувався його світогляд

Скандальна заява Франциска прозвучала в інтерв'ю телерадіокомпанії RSI, яке записувалося у лютому. Стенограму та фрагменти відео отримало агентство Reuters, яке й поширило слова Папи Римського. Повне інтерв'ю має вийти 20 березня.

"Я вірю, що сильніші ті, хто бачить ситуацію, ті, хто думає про людей, ті, хто має сміливість підняти білий прапор і вести переговори... Слово "переговори" - сміливе слово. Коли ти бачиш, що зазнаєш поразки, треба знайти сміливість вести переговори... Не соромтеся вести переговори, поки ситуація не погіршилася... Переговори не є капітуляцією. Це сміливість –не довести країну до самогубства", – заявив він і додав, що українці настраждалися ще за Сталіна, а в ролі посередника могла б виступити Туреччина.

Це далеко не перша заява Папи, яку в штики сприйняли в Україні. І багато в чому його позицію варто розглядати в тому числі через призму того, як формувався його світогляд.

Хорхе Маріо Бергольо (ім'я Франциска у миру) народився 1936 року в Буенос-Айресі (Аргентина) у сім'ї італійських мігрантів. Закінчивши середньо-спеціальну школу за спеціальністю хіміка, працював у лабораторії Hickethier-Bachmann, де займався контролем якості продуктів харчування. У віці 21 року вступив до семінарії, далі приєднався до ордена єзуїтів, закінчив кілька навчальних закладів, з 1964 по 1966 викладав літературу та психологію, у 1967-1970 роках отримав ліцензіат з філософії на факультеті теології у Вищій колегії святого Йосипа.

Був висвячений на священика у 1969 році. У 70-80-х обіймав різні духовні посади в Аргентині та Іспанії, а в 1992 його призначили єпископом-помічником Буенос-Айреса. Сан кардинала отримав у 2001-му, брав участь у Конклаві у 2005 році, був основним конкурентом Йозефа Ратцінгера, який у результаті став Папою Римським (Бенедиктом XVI). У 2005-2011 роках очолював єпископську конференцію Аргентини. Був обраний 266-м Папою у березні 2013 року.

Франциск має упередження щодо США та НАТО (фото Getty Images)

Вважається, що на Франциска сильно вплинули ідеї перонізму. Це популістська течія, яка у різних пропорціях поєднує аргентинський націоналізм, авторитаризм, опору на власні сили (автаркію), синдикалізм та християнський соціалізм. Зазначимо, що синдикалізм є концепцією економічної системи, яка гіпотетично замінить капіталізм. Він передбачає, що робітники, промислові підприємства та організації об'єднаються у конфедерації чи синдикати. Християнський соціалізм – це напрям суспільної думки, що прагне поєднати соціалістичну модель економіки з традиційною християнською етикою.

На переконання Франциска і вплинула т.зв. "теологія звільнення", що підкреслює роль церкви в захисті бідних верств населення, яка десятиліттями була популярна в Латинській Америці. Концепція має лівий політичний характер, тобто передбачає певні антиамериканські настрої та упередження щодо НАТО, які певною мірою міг увібрати і Франциск.

Також він є виразником миротворчої традиції Ватикану, закладеної під час Першої світової війни, писало "BBC Україна". Тоді Папа Бенедикт XV намагався примирити ворогуючі сторони. Крім того, історія тієї війни має особистий вимір для Франциска. Його дід був зв'язківцем італійської армії і, розповідаючи про окопну війну, казав, що "солдати не хотіли воювати, а це політики стравили людей".

Заяви Папи Римського про війну. Та що стоїть за його позицією

Вперше Франциск публічно засудив Росію за війну проти України у січні 2024 року. Тоді у зверненні до членів дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі, він перерахував події, від яких страждає людство, і відзначив широкомасштабну війну, яку веде РФ проти України. До цього він уникав прямих звинувачень Москви.

Зокрема, 2019 року на зустрічі з лідерами Української греко-католицької церкви він називав ситуацію складною, а війну на сході – "гібридною". При цьому прямо Росію він не згадував, хоча раніше зустрічався з Володимиром Путіним.

"В ім'я Бога я прошу вас: зупиніть різанину", – звертався він після повномасштабного вторгнення 2022-го.

Серед іншого він назвав вбивство мирних жителів таким, що "не мало стратегічних причин", а Маріуполь - містом-мучеником. Він також наголошував, що не вважає війну в Україні боротьбою добра та зла. На його думку, вторгнення нібито могли спровокувати.

"Які мотиви штовхнули Росію піти на такий жорстокий конфлікт? Я припускаю, що гавкіт НАТО прямо біля дверей Росії", – казав Франциск.

У серпні він прокоментував вбивство Дар'ї Дугіної, дочки одного з ідеологів "русского мира" Олександра Дугіна, словами про те, що думає про "бідну дівчину", яка загинула у замінованому авто, і додав, що "за війну платять невинні". Тоді міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловив розчарування, наголосивши, що від несправедливих слів Папи "розривається українське серце".

У роз'ясненні Святий Престол окреслив офіційну позицію.

"Слова (Франциска, – ред.) з цього драматичного питання слід розуміти, як голос на захист людського життя та цінностей, а не як політичну позицію. Щодо широкомасштабної війни в Україні, яку розпочала Російська Федерація, виступи Франциска чіткі та однозначні в засудженні її як морально несправедливої, неприйнятної, варварської, божевільної, огидної та святотатської", – зазначили у Ватикані.

У 2022 році Франциск казав, що вторгнення міг спровокувати "гавкіт НАТО біля дверей Росії" (фото Getty Images)

У березні 2023 року він казав про готовність приїхати до Києва, але тільки за умови, що по дорозі до Москви. Українська сторона неодноразово запрошувала його, але візиту досі не відбулося. У травні понтифік приймав президента Володимира Зеленського, а також зустрічався із дружинами полонених бійців "Азова".

На Пасхальній месі Франциск просив Бога "вилити пасхальне світло на російський народ" і додав: "Нехай Господь буде з ними (Росією та Україною, – ред.) і допоможе їм помиритися". А на серпневій онлайн-зустрічі з католицькою молоддю Санкт-Петербурга назвав її "наступниками великої Росії" і закликав "не відмовлятися від імперії та її спадщини". У відповідь на критику він визнав, що невдало підібрав слова і не збирався виправдовувати російський імперіалізм.

Захід та Україна мають безліч причин бути незадоволеними заявами Франциска. Його слова різко відрізняються від традиційної філософії Ватикану, але не є довільними. Це відповідь на те, як змінюється католицька церква. На сьогодні більшість католиків проживають поза західними країнами, і вони не сприймають війну так, як Європа та США, писав авторитетний журнал The Atlantic.

Історично Святий Престол практикував модель дипломатії "великої держави", прив'язуючись до наддержави свого часу. Де-факто протягом століть це означало союзи зі Священною Римською імперією, Французькою монархією та Австро-Угорською імперією. Протягом більшої частини XX століття Ватикан настільки прив'язався до західних країн, що Папу Пія XII (затятого антикомуніста) прозвали "капелланом НАТО". А Іоанн Павло II вважався не просто важливою духовною, а й політичною фігурою, яка стояла у перших лавах холодної війни.

Франциск прийняв те, що можна назвати першою геополітичною багатополярною стратегією Ватикану. Замість того, щоб наслідувати західний консенсус, він шукає нетрадиційних союзників. І основна причина – демографічна: до 2000 року у світі налічувалося 1,1 млрд католиків, але лише третина з них проживала в Європі та Північній Америці. Переважна більшість – 720 млн – вже проживала в Латинській Америці, Африці та Азії. А до 2025 року очікується, що лише кожен п'ятий католик буде неіспаномовним європеоїдом.

Таким чином, нинішнього Папу слід розуміти не з точки зору протистояння Заходу та Сходу, а Півночі проти Півдня. На Глобальному Півдні російсько-українська війна здебільшого розглядається як європейська справа, а його слова співпадають із настроями більшості католиків, які проживають не в країнах НАТО, зазначили у The Atlantic.

Відносини України з Ватиканом та як Франциск підриває свій авторитет

Хоча більшість українців сповідує православ'я, Католицька церква в Україні має велику вагу. У 2020 році кількість католиків у країні оцінювалася приблизно в 6,5 млн, близько 5 млн з них належать до Української греко-католицької церкви, яка дотримується візантійського обряду, але визнає Папу Римського своїм головою. Відповідно, для багатьох в Україні його авторитет незаперечний.

Навесні 2023 Франциск повідомив, що Ватикан бере участь у миротворчих зусиллях, щоб покласти край війні. Президент Володимир Зеленський казав, що Україна потребує його допомоги у гуманітарних питаннях, таких як повернення депортованих дітей та обмін полоненими. Проте західні ЗМІ повідомляли, що лідери України та РФ нібито дали зелене світло на кроки щодо мирного процесу.

У травні стало відомо, що Папа призначив Маттео Дзуппі своїм посланцем для пошуку "шляху до миру". У червні він зустрівся із Зеленським і помолився біля церкви у Бучі. Відразу після невдалого заколоту "вагнерівців" він відвідав Москву, де зустрічався з патріархом Кирилом та головним радником Путіна Юрієм Ушаковим. У липні завітав до Білого дому, але досі конкретного мирного плану від Ватикану не прозвучало.

" Місія Дзуппі – це, в основному, пропозиція посередництва. Поки воюючі сторони не хочуть посередництва, у ньому немає сенсу", - вважає Ян де Волдер, професор історії релігії у Льовенському університеті (Бельгія).

Папський посланець Маттео Дзуппі має шукати "шляхи до миру" (фото president.gov.ua)

Незважаючи на здавалося б проросійські коментарі Франциска, він залишається цікавим партнером України у потенційному мирному процесі. Принаймні про це свідчить реакція на слова про білий прапор. Зазначимо, білий прапор є знаком перемир'я чи пропозиції переговорів, що використовується при обміні полоненими, а також є символом капітуляції. Українська сторона переважно трактує її в останньому значенні.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що "наш прапор – жовто-синій… ми ніколи не піднімемо жодних інших прапорів". А Зеленський прямо розкритикував посередницькі зусилля Ватикану.

"Я дякую кожному українському капелану, які - з армією, в Силах оборони... Ось що таке церква – з людьми. А не за дві з половиною тисячі кілометрів – десь там займатися віртуальним посередництвом між тим, хто хоче жити, і тим, хто хоче тебе знищити", – зазначив він.

У спільній заяві українського духовенства йдеться про те, що капітуляція неможлива, бо означає смерть народу України. Західні партнери також виступили проти білого прапора. Як заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс, натякаючи на Росію, білий прапор капітуляції "має підняти зло". Представник японського уряду Йосімаса Хаясі закликав поважати волю України, а генсек НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що капітуляція – це не мир.

Політолог Володимир Фесенко каже, що Україна не могла не відреагувати на слова людини, яка очолює найбільшу релігійну громаду у світі. Але значно важливіше, що з гострою критикою виступили представники країн із католицьким населенням.

"Для нас важлива позиція різних лідерів впливових країн. Але це не означає, що ми братимемо її до уваги, що їхня позиція впливатиме на нашу позицію. Щодо Франциска, то він неодноразово робив заяви, які викликали критику. На громадську думку Україні це ніяк не вплине, як і на перспективи мирного процесу. А ось на авторитет Папи, на жаль, вплине. Він підриває свій авторитет та авторитет Ватикану. Він не тільки не сприяє претензіям Ватикану на роль миротворця, а, навпаки, шансів стає меншим", – сказав він у коментарі РБК-Україна.

Проблеми інтерпретації? Що насправді мав на увазі Франциск

Задля справедливості треба уточнити, що 87-річний понтифік використав словосполучення "білий прапор" з подачі журналіста RSI Лоренцо Буччелла. Саме він використав ці слова, намагаючись прояснити позицію Франциска щодо дебатів між тими, хто "просить сміливості здатися та підняти білий прапор", і тими, хто вважає, що це узаконить дії агресора. А видання Reuters на основі відповіді зробило висновок, що Папа вперше вжив вирази "білий прапор" та "переможений" у контексті цієї війни.

Заклик Франциска довелося пояснювати прес-службі Ватикану. Як заявив її директор Маттео Бруні, вираз "білий прапор" зрозуміли неправильно.

"Папа використовує образ білого прапора, запропонований інтерв'юером, маючи на увазі припинення ворожнечі, перемир'я, яке досягається завдяки сміливості розпочати переговори. В іншому місці цього інтерв'ю, говорячи про іншу ситуацію конфлікту, але маючи на увазі будь-яку ситуацію війни, Папа ясно заявив: "Переговори ніколи не є капітуляцією", – наголосив він.

Прес-службі Ватикану часто доводиться "віддуватися" за Франциска (фото Getty Images)

За його словами, Франциск за допомогою образу білого прапора ще раз підтвердив те, що неодноразово повторював, а саме: важливість діалогу проти "божевілля" війни та пріоритетність турботи про долю мирного населення. Він також нагадав, що у другу річницю повномасштабної війни Папа висловив відданість багатостраждальному українському народу та молився за людяність, яка дозволить створити умови для дипломатичного вирішення у пошуках справедливого миру.

З огляду на те, що представникам Ватикану постійно доводиться виправдовуватися за Франциска, навряд чи доречно казати про труднощі перекладу чи інтерпретації.

"Він не вперше робить, м'яко кажучи, неоднозначні заяви. Мені здається, він втратив зв'язок із політичною реальністю. Він живе в якомусь паралельному. світі. І справа тут не лише щодо його війни до Росії проти України. Але те, що робить він це не вперше, що викликає критику навіть у католицьких країнах, насправді шкодить авторитету церковного ієрарха", – вважає Фесенко.

Черга із "миротворців". Хто і чому схиляє Україну до переговорів із РФ

Не можна не відзначити, що слова Франциска, які викликали резонанс, припали на період відступу України на фронті та нової хвилі обговорень щодо можливості переговорів з РФ. Минулого тижня Київ відвідав спецпредставник Китаю Лі Хуей, але, схоже, його друга спроба перезапустити мирний процес виявилася не більш успішною, ніж перша.

Детальніше про це читайте у матеріалі "Чи ненейтральний Пекін? Навіщо Китай знову відправив "ревізора" до України та РФ і на що ставка".

У п'ятницю Володимир Зеленський був у Стамбулі, де його колега Реджеп Таїп Ердоган заявив, що мирний саміт готові прийняти в Туреччині, але із застереженням, що на нього запросять Росію. Президент України відповів, що не бачить представників РФ на такому саміті, оскільки перед цим необхідно розробити план справедливого миру, а вже потім залучати росіян, "які захочуть справедливого миру".

Днями угорський прем'єр Віктор Орбан зустрівся з Дональдом Трампом, єдиним кандидатом від Республіканської партії США, який залишається у президентських перегонах. І який заявляв, що нібито закінчить війну за 24 години. Після зустрічі Орбан пролив світло на миротворчий план Трампа. За його словами, той у разі обрання "ні копійки не дасть" Україні.

"Якщо Америка не дасть грошей, самі європейці не зможуть профінансувати цю війну і тоді війна закінчиться", – пояснив він логіку Трампа, даючи зрозуміти, що йдеться не так про завершення війни, як про поразку України.

"Миротворчі" заяви Папи Римського звучать на тлі схожих меседжів із Туреччини та Китаю (фото Getty Images)

На тлі блокування пакета на 60 млрд доларів у Конгресі США противникам допомоги Україні підіграє один із найбагатших людей світу Ілон Маск. За його словами, наша країна нібито "програла війну", американська допомога ситуацію не змінить і питання лише в тому, "скільки людей загине, перш ніж ця реальність буде визнана".

Не дивно, що заява Франциска стурбувала українців. Особливо з огляду на те, що на його слова позитивно відреагували у Кремлі. Речник Дмитро Пєсков зазначив, що Путін нібито постійно говорить про готовність вирішувати проблеми шляхом переговорів. За його словами, загалом у висловлюваннях понтифіка був ширший контекст, а Україна нібито "глибоко помиляється" у спробі за допомогою Заходу завдати Росії стратегічної поразки.

На думку Володимира Фесенка, заяви різних спікерів не пов'язані між собою та мають різну логіку. Наприклад, щодо Трампа, слід орієнтуватися на його позицію, а чи не те що, як її представив Орбан. У лютому Трамп виступив за надання грошей Україні як кредит. І, як відомо, речник Палати представників США Майк Джонсон готує відповідний проект.

При цьому візит Лі та слова Ердогана укладаються в єдину логіку. І вони викликані активізацією зусиль української дипломатії.

"Чому це сталося зараз? Українська дипломатія готує Глобальний саміт миру, і саме його підготовка спонукала до таких заяв. Китай активізувався, тому що деякі країни Глобального Півдня запитують, чи братиме він участь. Тому і був новий раунд візитів Лі Хуея, щоб оцінити ситуацію і визначитися. Візити Зеленського до Саудівської Аравії та Туреччини пов'язані з тим, що він веде переговори з впливовими лідерами щодо їх особистої участі та щодо впливу на інші країни Глобального Півдня", – розповів він РБК-Україна.

На його думку, така хвиля "миротворчих ініціатив" не означає, що Україну схилятимуть до переговорів щодо миру на умовах Росії.

"Наші партнери, насамперед США, принаймні діюча адміністрація, і Європа чудово бачать, що зараз не час розпочинати переговори. Тому що в поточній воєнній ситуації Росія вестиме їх лише на своїх умовах. А мир на російських умовах неприйнятний для нас і значною мірою не влаштовує Захід. Якщо зараз піти на такий мир, Росія почне нахабніти, висувати ультиматуми або піде війною проти деяких західних країн. Починати переговори недоцільно, і Заході це проявилося зокрема у критиці заяв Франциска. Звучить одна й та сама думка: насамперед треба допомогти Україні, а вже потім, зупинивши російську армію, вести переговори про мир. Тому мова не йде про те, що нас колективно схиляють. Такого немає. За винятком Китаю та Туреччини, які претендують на роль посередника", – додав Фесенко.

Сьогодні ввечері МЗС України повідомило, що апостольському нунцію Вісвальдасу Кульбокасу висловили розчарування через слова понтифіка про "білий прапор" та необхідність "проявити сміливість і вести переговори" з агресором. Також звернули увагу на те, що від Франциска чекають сигнали про об'єднання сил, щоб забезпечити перемогу добра над злом, та апеляцію до нападника, а не до жертви.

А щодо мирних ініціатив, то мир має бути справедливим, заснованим на принципах Статуту ООН та українській формулі з 10 пунктів, додали в МЗС.