Автомобілі-близнюки: ТОП-5 найбільш цікавих пар машин

Зовнішня і технічна схожість автомобілів різних марок пояснюється модними трендами і доцільністю актуальних на певний час технологій. Але у випадку з машинами-близнюками все не так просто, і історії копіювання кожного разу мають власне пояснення.

BMW Dixi – Austin 7

Британський Austin 7 (1923 – 1939 рр.) був дуже вдалим авто: технологічним, невибагливим і недорогим. Оскільки таке сполучення якостей на той час знайти було непросто, машина сподобалась не тільки споживачам-автомобілісти, а й підприємцям-виробникам. З дозволу і без дозволу британців їхній скопійований Austin 7 випускався в континентальній Європі, в Америці, в Японії і в Австралії. BMW Dixi  найбільш відомий серед інших копій, а ще він дав старт компанії, яка сьогодні є одним з лідерів автомобільного світу. А якщо бути точним, спочатку ліцензію на цю машину придбала фірма Automobilwerk Eisenach, яка і почала її тиражування в Німеччині під власним брендом Dixi (з 1927 р.). Проте наступного року це підприємство придбала BMW – разом з ліцензійним Austin 7–Dixi.

Willys MB – Ford GPW

Історія цього культового авто не менш заплутана. На початку Другої Світової американська армія проголосила конкурс на легку універсальну машину підвищеної прохідності. Найвдалішим військові визнали проект невеликої фірми American Bantam. Але з побоювань, що вона не впорається з обсягом замовлень, військові передали технологічну документацію цієї моделі компаніям Willys-Overland і Ford. Willys трохи змінив машину, прототип сподобався військовим, але Willys теж не гарантував, що зможе випускати позашляховик в потрібній кількості. І тоді до справи підключили Ford з його велетенськими виробничими можливостями. Врешті решт армії антигітлерівської коаліції отримали 363 000 "Віллісів" і 280 000 “Фордів” (1942 – 1945 рр.), що відрізнялися кількома деталями. Розборки на тему ”хто був першим джипом” тривали аж до ХХІ століття, але факт: завдяки спільним зусиллям трьох компаній світ отримав зразковий армійський автомобіль і новий клас авто – повнопривідні позашляховики.

Peugeot P4 – Mercedes-Benz G-Class

Mercedes-Benz G-класу створювався для військових і дуже сподобався їм: машина масово надходила до кількох армій світу. Але французи схотіли мати свій французький "Гелендеваген" – і за німецькою ліцензією Peugeot випустив свою модель P4 (1982–1992 р.). Він навіть продавався цивільному населенню, хоча не дуже вдало. Машина випускалася на заводах Peugeot і від німців отримували лише деякі компоненти, навіть кузови варили і фарбували французи. Чимала кількість з 15 тисяч випущених Peugeot P4 залишаються в строю дотепер.

Chery QQ – Daewoo Matis

Зовні китайський малюк підозріло схожий на корейського, і самих корейців свого часу це теж здивувало. Але технічне начиння у кожного своє, спільних агрегатів та вузлів немає. В Україні офіційно продавалися обидві моделі, тож у споживача була змога порівняти оригінал з копією. І якщо за зручністю користування та динамікою особливої різниці немає (а з топовим мотором QQ навіть обходить свого прототипа), то за надійністю та довговічністю їх порівнювати не можна.

Daewoo Nexia – Pontiac LeMans – Opel Kadett E

В даному випадку маємо відразу трійнят. Спочатку був Opel та його вдала модель Kadett E (1984 – 1991 рр.), правом на випуск якої він поділився з корейською Daewoo Motors. Корейці назвали цю машину для початку Daewoo LeMans (1986 – 1994 рр.), потім після модернізації Daewoo Cielo (1994 – 1997), але в Україні вона добре відома як Daewoo Nexia. А щоб зовсім все заплутати, корейці домовилися з німцями та американцями і почали возити її за океан як Pontiac LeMans. Власне, якщо пошукати, Kadett E можна знайти по світу ще в кількох реінкарнаціях, але це вже точно не наша історія.

Коротко

З точки зору виробника моделі-близнюки – це спосіб отримати додатковий прибуток (звісно, якщо копія не вкрадена). З точки зору споживача – це спосіб зекономити кошти або можливість розширити свій вибір. Але щоб він був безпомилковим, треба попередньо розібратись з усіма відмінностями між оригіналом та копією. До речі, далеко не завжди перший краще другої.