"Авдіївка поглинає ресурси РФ". Як Україна захищає Схід і де нарощує плацдарм

При підготовці матеріалу використовувалися: зведення Генерального штабу ЗСУ, аналітика американського Інституту вивчення війни (ISW) та українського проекту DeepState, заяви офіційних військових спікерів, а також коментарі експертів Олександра Коваленка, Олександра Мусієнка та Владислава Селезньова.

Попри величезні втрати, росіяни пробиваються до Авдіївки, атакуючи з флангів і через промзони. Паралельно штурмують позиції у бік Куп'янська, а також на півдні Донецької та Запорізької областей. Єдина ділянка, звідки надходять гарні новини – лівобережжя Херсонської області, де ЗСУ закріплюються на плацдармах. Усе це відбувається на фоні дефіциту ресурсів, який ставить під загрозу успіх не лише наступальних, а й оборонних операцій.

Авдіївка у вогні. Росіяни штурмують, ЗСУ тримаються

Російські війська знову активізувалися у напрямку Авдіївки. За словами начальника міської військової адміністрації Віталія Барабаша, зараз гаряче в районі промзони Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ), саме місто розбивають авіацією та артилерією.

"Щодоби вони б'ють по місту. В основному по багатоповерховій забудові", - зазначив він.

Згідно зі звітами DeepState, на південній промзоні з боку Ясинуватої оборону фактично прорвано, і те, коли окупанти зайдуть на нові позиції, є питанням часу. Офіційних коментарів від військових немає.

"За останніми повідомленнями, українська армія контратакувала на північ від Авдіївки, відкинувши росіян від Степового. Звичайно, "туман війни" працює не на користь тих, хто хоче детально розібратися у тому, що відбувається на фронті. Це може бути пов'язано з тим, що у людей в епіцентрі інформація сегментована, а в уповноважених на офіційну комунікацію є певні обмеження. Або вони спеціально тримають паузу, щоб не створювати проблеми захисникам Авдіївки", – розповів РБК-Україна експерт, колишній спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.

На його думку, перспективи можуть бути не найкращими, оскільки останнім часом поставки військової техніки скоротилися. Про реальний стан справ навряд чи стане відомо найближчими днями, але очевидно, що голими руками проти танків особливо не повоюєш.

Росіяни атакують Авдіївку з флангів і не тільки (фото deepstatemap.live)

Противник потужно штурмує промислову зону АКХЗ, і він вже має можливість заходити на неї.

"Але, з іншого боку, закріпитися там росіяни не можуть, наші сили контратаками постійно їх звідти вибивають. Щодо промки на півдні Авдіївки, вони тиснуть через "Виноградники" і, відповідно, зайняли позиції в цьому районі та по Ясинуватському провулку", – наголосив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

На північ від міста росіяни тиснуть біля Новокалинового та Веселого, перекидають підкріплення до Красногорівки та намагаються підійти до дач біля терикону АКХЗ. На південному фланзі атакують з боку Водяного у напрямку Тоненького та Сєверного, штурмують наші позиції у Первомайському.

Минулого тижня з'явилося відео з танком-камікадзе, і оглядач BILD Юліан Рьопке припустив, що окупантам вперше у такий спосіб вдалося проникнути на промзону. Пізніше в Генштабі уточнили, що це був тягач МТЛБ і вибухнув він внаслідок наїзду на міну, а не атаки FPV-дронів. У зв'язку з цим з'явилися побоювання, що противник через великі втрати робить ставку на нову тактику: підрив начинених вибухівкою бронемашин на українських позиціях. Але й вона не працює через великі мінні поля.

"Цю тактику вони перейняли в ІДІЛ, вона широко використовувалася в Сирії і не вперше в Україні. Умовний танк начиняють вибухівкою та направляють по прямій. Якщо казати про атаку конкретної позиції, то це реально серйозна зброя. Але в більшості випадків їх знищують на підході або вони самі вибухають на мінах", – пояснив Коваленко.

За місяць штурмів противник втратив тут понад 10 тисяч солдатів. Президент Володимир Зеленський називає такі темпи швидшими та масштабнішими, ніж було під Бахмутом. Через постійні обстріли Авдіївка перетворилася на руїни, які досі не готові залишити близько 1400 місцевих жителів.

Куп'янськ залишається ціллю росіян. Але без перспектив

Все більше сил російське командування кидає на Куп'янськ (Харківська область). Штурмові дії зосереджені в районі Синьківки та на схід від Петропавлівки. Від лінії фронту до міської межі трохи більше 6 км, зараз бої ведуться в лісовому масиві.

"Противник намагається знайти слабкі сторони в українській обороні. Проводиться перегрупування", - заявив прес-секретар командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо, додавши, що росіяни дедалі частіше б'ють керованими авіабомбами.

Оборона Куп'янська важлива тим, що у разі успіху росіяни можуть зайняти не лише місто, а й вийти на східний берег річки Оскіл у межах Харківської області. Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вважає, що на цій ділянці загроз не так багато. За його словами, ситуація особливо не змінюється вже протягом кількох місяців. Ворог нагромаджує сили, йде в атаку, наші війська її відбивають, а якщо росіяни і домагаються незначних тактичних успіхів, то все одно змушені припиняти наступ.

Під Куп'янськом черговий виток ескалації (фото deepstatemap.live)

"Це просто черговий виток ескалації з упором на живу силу. Плюс заважає погода, окупанти самі скаржаться на це. Мені здається, тут ми впевнено стримуватимемо ворога, оскільки у нього набагато менше сил, ніж було місяць-два тому", - розповів він у розмові із виданням.

Олександр Коваленко погоджується: росіяни не мають особливих шансів ні в окупації Куп'янська, ні у виході на Оскіл по Лимано-Куп'янській осі. За його словами, їхнє угруповання "Центр" втратило найбільш боєздатні частини. Йдеться про підрозділи 90-ї танкової дивізії, а також 2-ї та 41-ї загальновійськових армій ЗС РФ.

"Їх майже всіх відправили під Авдіївку, і можливостей для виходу на Оскіл немає. Вони продовжать тиснути на Куп'янськ, у них чисельна перевага, але, з іншого боку, Сили оборони України звели серйозні укріпрайони, для прориву яких потрібні набагато потужніші ресурси. А вони не можуть собі цього дозволити, бо всі ресурси поглинає Авдіївка", – додав експерт.

Південніше окупанти трохи просунулися з боку Кремінної, аналітики фіксують незначні успіхи в лісовому масиві. У напрямку Лимана стягують резерви, проводять угруповання та готуються до атакуючих дій. На південному фланзі під Бахмутом наростили інтенсивність штурмів біля Кліщіївки та підходять до панівної висоти 215.7. Це загрожує величезними проблемами, але Генштаб заспокоює – ворожі спроби безуспішні.

Південний фронт перейшов до окопів

Під час літнього контрнаступу Силам оборони вдалося зрізати так званий "Времівський виступ" на південь від Великої Новосілки, просунутися на 8 кілометрів у районі Роботиного та звільнити кілька сіл біля окупованої Василівки. Але потужні рубежі та суцільні мінні поля не дозволили прорвати оборону на 200-км ділянці від Мар'їнки на Донеччині до Каховського водосховища.

Лінія фронту біля Роботиного малорухлива, у нинішньому вигляді плацдарм для подальшого руху на Токмак ризикує перетворитися на вогняний мішок. Щоб цього не допустити, треба розширювати фланги та займати висоти.

"На жаль, ми маємо констатувати не лише українські атаки, а й ворожі контратаки, які досягають успіхів на тактичному рівні. При чому бої тут йдуть біля першої "лінії Суровікіна" (лінія оборона окупантів, – ред.). Наші здобутки у кілька кілометрів за чотири місяці досить скромні. Генерал Валерій Залужний казав в одному з інтерв'ю, що розрахунки були зовсім інші", – зазначив Владислав Селезньов у розмові з РБК-Україна.

Лінія фронту біля Роботиного малорухлива, війська пішли в окопи (фото deepstatemap.live)

На південному фронті спостерігаються ознаки окопної війни. Що, втім, ще не означає, що український контрнаступ завершено.

"Я поки не можу сказати, що наш контрнаступ добіг кінця, просто формат бойових дій змінюється на класичну позиційну війну. Ми просуваємося, але дуже повільно", - додав Олександр Коваленко.

Минулого тижня стало відомо про перше застосування росіянами коригованих касетних авіаційних бомб РБК-500 біля Старомайорського (Донецька область). Кожна з них містить понад 500 суббоєприпасів із площею покриття значно більшою, ніж у касетних снарядів на озброєнні ЗСУ.

"Справді, це серйозна загроза. Якщо ми кажемо про авіабомбу типу ФАБ-500, то вона б'є точково, а РБК-500 накриває велику територію. І навіть якщо вдається порушити її навігацію системами РЕБ, то навіть вибухнувши за 200 метрів від заданих координат, її елементи все одно дістануться до позицій", – пояснив експерт.

ЗСУ на лівобережжі Херсонської області. Про наступ казати зарано

Українські плацдарми на лівобережжі Херсонської області нарешті перестали бути "секретом Полішинеля". Минулого тижня Морська піхота підтвердила: бійці провели серію успішних операцій та закріпилися на кількох ділянках по той бік Дніпра.

Згідно з картами DeepState, "сіра зона" простяглася від Олешок майже до Нової Каховки вздовж першої лінії оборони росіян та дороги через населені пункти Кринки, Козачі Лагері, Піщанівка тощо. У деяких місцях дорогу вона перерізала, а біля Кринок зайшла до лісу, за яким головна логістична артерія – траса Т2206 через усю окуповану частину регіону до Мелітополя.

Згідно з заявами Генштабу, морпіхи працюють по ворожій логістиці, проводять диверсії, рейди та розвідку, щоб виявити шляхи постачання, розташування особового складу, техніки та артилерійські позиції. А також наголошується, що одна з основних цілей – відтіснити росіян подалі від Херсона та від правого берега загалом.

"Сіра зона" на лівому березі Дніпра простяглася від Олешок до Нової Каховки (фото deepstatemap.live)

Плацдарм на лівому березі цікавий не лише тим, що від нього 70 км до Криму. Це, мабуть, єдина ділянка, де наші війська можуть вести флангові та маневрені операції.

"Мета – зайти у ворожий тил з усіма негативними для них наслідками: перерізання логістики, руйнування складів та смуги забезпечення, вимушене перекидання особового складу з інших напрямків. І це реально, оскільки незважаючи на угруповання більш ніж у 60 000 окупантів, нашим морпіхам вдалося знайти слабкі місця", – каже Олександр Мусієнко.

Офіційні джерела дають інформацію про плацдарми дозовано. Прес-секретар Сил оборони півдня Наталія Гуменюк пояснює: ділянка складна, не вся робота підлягає розголосу. З її слів, росіян відкинули від Дніпра на відстань від 3 до 8 кілометрів. За умови, що бійці діяли без бронетехніки, успіхи є серйозними, вважає Владислав Селезньов. Але зараз війська не зможуть рухатися далі вглиб окупованих територій.

"Бо вони мають відчувати підтримку артилерії. А щоб вони її відчували, треба переміщати з правого берега на лівий артсистеми, боєприпаси, засоби ППО та бронетехніку. Коли це станеться? Лише після того, як ми наведемо понтонно-мостову переправу. Щодо часових рамок відповіді у мене немає, надто вже складна ця місія в інженерному плані і в плані того, як убезпечити переправу від ворожої авіації та артилерії. Тому розраховувати на те, що плацдарми скоро дістануть до кримських перешийків, не варто", - підкреслив він.

Опитані РБК-Україна експерти, коментуючи ситуацію на лівобережжі Херсонської області, не чекають на швидкий великий наступ. З тієї причини, що на створення нинішніх плацдармів пішов майже рік, і поки у пріоритеті – буфер безпеки. Використовувати його для умовного "походу на Крим" можна буде лише в перспективі, про яку говорити зарано.

"Спочатку перекидання військ через Дніпро та забезпечення вогневого прикриття. Після того, як це буде зроблено, якщо взагалі з'явиться така можливість, тому що ворог посилює оборону, чи вдасться нашим силам чи ні, тоді можна буде робити прогнози. Або це буде просування в тил, або взяття плацдарму під вогневий контроль. Щоб повернутися до наступальних дій навесні, можливо, з кращим забезпеченням", – додав Мусієнко.

***

Ситуація на фронті важка: постійні російські атаки виснажують захисників. Динаміка під Авдіївкою викликає побоювання, хоча більшість штурмів вдається відбити. Останнім часом погіршилася погода, що ще вплине на події на полі бою. Навряд чи це повністю зупинить атаки, але, вочевидь, уповільнить бойові дії щонайменше до зимових холодів. У такому разі руйнація ворожої логістики залишиться головним завданням на зиму, причому на всіх напрямках.