Віка з "Холостяка": Цимбалюк веселий та харизматичний, але цього недостатньо

– У своєму дописі після виходу третього епізоду ви щиро зізналися, що Церемонія троянд та слова Тараса принесли вам біль. Зараз, з часом, залишається якась образа?

– Спочатку в мені дійсно був біль, відчуття несправедливості та нерозуміння, чому все сталося саме так. Адже після нашого побачення я відчувала, що між нами виникла іскра. Але моя інтуїція цього разу мене підвела.

Після повернення додому я ще довго перебувала у шоковому стані, намагаючись розкласти все по поличках. Але з часом я зрозуміла: все сталося так, як і мало статись. І, мабуть, інакше просто не могло бути. Я відпустила образу на Тараса, відпустила всі емоції, які тримали мене.

Зараз у мене немає жодних претензій чи негативу - лише спокій, вдячність і усвідомлення, що кожна ситуація дається нам не просто так. Але тоді в моменті хотілося штурхнути Тараса і сказати: "Агов, що ти робиш?".

Віка з "Холостяка" (фото: прес-служба) 

– Коли ви лише йшли на "Холостяка", уявляли себе у фіналі, можливо, поцілунок з Тарасом?

– Звичайно, я була налаштована на фінал. Мені хотілося вірити, що коли я потраплю на проєкт, то зможу побачити в Тарасові не актора, а справжнього чоловіка. Хотілося, щоб між нами з’явився зв’язок, іскра, те саме справжнє відчуття, заради якого я пішла на це реаліті. Якби між нами справді виникли почуття - я уявляла себе тією, з ким він би залишився. 

Стосовно поцілунку, ну, подивіться на Тараса. Він красивий, харизматичний, сексуальний чоловік. І, звичайно, складно не уявити поцілунок із таким чоловіком.  Мабуть, будь-яка жінка мене зараз зрозуміє 

– Взагалі, коли подавали заявку на участь в реаліті, що думали про проєкт, були якісь очікування чи чекали на те, чого не відбулося?

– Коли я подавала заявку на участь у проєкті, то не мала конкретних очікувань. Мені просто хотілося спробувати щось нове, вийти із зони комфорту і прожити цей досвід по-справжньому. Так, звісно, у мене були надії, що зустріну людину, з якою з’явиться зв’язок, можливо, навіть щось більше. Але я не малювала собі казку, я розуміла, що це життя, і все може бути по-різному.

– А ваші близькі, друзі, підтримали ідею йти на реаліті?

– Так, моя мама мене підтримала. Вона сказала: "Якщо ти це відчуваєш - значить, обов’язково маєш спробувати". Друзі також підтримали, але вже потім перед виходом з шоу, я зіштовхнулась із заздрістю, тому цей досвід також показав мені, хто є хто в моєму житті. 

Віка з "Холостяка" і Тарас Цимбалюк (фото: прес-служба) 

– У соцмережах було чимало коментарів про те, що ви з'явилися на "Холостяку" в образі Барбі чи Монро. Ви свідомо обирали такий стиль чи це було випадково?

– Я не обирала якийсь конкретний стиль, на проєкті з нами працювали професійні стилісти. Мені сказали, що сукню шитимуть індивідуально під мене, надіслали ескізи - і це було справді дуже красиво, елегантно і витончено.

Потім запропонували колір фуксія, бо, як виявилось, усі інші кольори вже були розібрані. І мені сказали: "У такому кольорі ти точно запам’ятаєшся". Мені здається, що вони точно щось знали (сміється).

– Що б ви відповіли коментаторам, які намагалися критикувати вас саме за рожеву сукню на знайомстві та колір волосся? Чому нині досі існують кліше про білявок та той самий рожевий колір?

– Якщо чесно, мені навіть смішно, що у 2025 році люди все ще можуть критикувати за рожеву сукню чи колір волосся. Що за упередження? Невже ми досі живемо в час, коли білявка в рожевому - це обов’язково "щось легковажне" і "чому хмаринка плаче"? 

Я свідомо несу свій стиль і свою енергію, мені комфортно, мені красиво, і я не бачу сенсу підлаштовуватись під чиїсь уявлення про "правильно". Рожевий для мене, це сила, жіночність і впевненість, а не кліше. Тому всім, хто критикує: не бійтеся кольору. Він не визначає глибину людини, вона всередині, а не в тоні волосся чи сукні.

І щодо Монро… Ця жінка тонко відчувала людей, багато читала і мала глибоку саморефлексію. Але світ, який вимагав від неї лише "блондинку з посмішкою", з її внутрішньою вразливістю не поєднувався. Це той випадок, коли важко протистояти суспільним шаблонам, але я точно знаю, хто я і про що, незалежно від зовнішності. 

Учасниці "Холостяка" (фото: прес-служба)

– До речі, учасниці та глядачі говорять про так званий "типаж", який обирає Тарас. Ви це помітили?

– Я так само думала про цей самий "типаж", допоки я не покинула проєкт. Виходячи з досвіду його минулих стосунків, йому в основному подобаються білявки, тому через це і виникають такі враження. Насправді справжній зв’язок не залежить від зовнішності чи "типажу", а від емоцій і взаєморозуміння.

– Ви можете сказати, що відчули справжню симпатію до Цимбалюка? Багато хто каже про кохання з першого погляду, а що ви про це думаєте?

– Я можу сказати, що він не дав мені можливості та часу відкритись і показати себе справжню. Безумовно, Цимбалюк веселий та харизматичний чоловік, але іноді цього недостатньо для справжнього зв’язку.

Кохання з першого погляду у нас не було, навпаки, спершу між нами була максимальна напруженість. Хоча був момент, коли ми повернулися після індивідуального спілкування, і на секунду мені здалося, що між нами щось промайнуло. Це бачили і я, і дівчата, і команда. Але коли я побачила фінальний ефір, те, що транслювалось на екрані, мене розчарувало. І, мабуть, саме тому все сталося так, як і мало бути. 

– Зараз, коли дивитесь проєкт вже в ефірі, ви задоволені тим, якою вас побачив глядач?

– Так, безумовно. Я отримала неймовірну кількість приємних слів та підтримки від абсолютно незнайомих мені людей. Люди писали, як щиро вболівали за мене, і як шкода, що я покинула проєкт. Це дуже зворушливо і надихає. Я також дуже вдячна команді СТБ, що показала мене такою, якою я була на проєкті. Так, були моменти монтажу, але вони не були значними, а скоріше додавали цікавості для глядачів.

Цей досвід дав мені багато емоцій і можливість залишатися щирою та справжньою навіть у кадрі. Я не грала, а проживала, не намагалася бути кращою, чи приховати свої істинні емоції. Тому і про кальян не збрехала (сміється), ну а що? Звичайно, я не тільки кальян курю постійно. Але періодично люблю зустрічатися з друзями  і так проводити так час. Я дуже багато працюю, тому такий формат для мене guilty pleasure.

Віка з "Холостяка" розповіла про спілкування з Цимбалюком (фото: прес-служба)

– А як вам коментарі інших дівчат? Були ті, хто неприємно вразив?

– Для мене неприємним моментом було бачити деякі реакції від дівчат, особливо однієї персони. Людина, яка максимально нічого з себе не представляє і поводиться агресивно та негативно, яка грає свою роль на проєкті, почала коментувати мою нещирість, смішно, правда?

Якби я так само грала професійно, як деякі дівчата на проєкті, то, мабуть, точно була б у фіналі. Але я не прийшла сюди грати роль, я прийшла бути собою, і для мене це важливіше за будь-який результат.

– Хотіли б щось змінити, якби була така можливість? Щось "переграти", десь щось сказати, якось виправити хід подій?

– Так, якби була така можливість, я б дуже хотіла бути більш розслабленою поруч із Тарасом. Бути такою, якою я буваю у повсякденному житті, коли почуваюся у своїй зоні комфорту, без рамок, камер і постійного тиску.

На проєкті ти постійно відчуваєш, що треба підтвердити чиїсь очікування, а це забирає щирість і природність. Якби таких моментів не було, можливо, усе могло бути інакше. 

– А що можете сказати про рішення Софії Шамії, яка пішла з реаліті і образилася не лише на слова Оксани та Іри про її минуле, а й на те, що з неї почали глузувати за її повторюване "міс"?

– Я можу сказати про неї тільки одне: я не вважаю її щирою людиною. Поза камерами вона була зовсім інша. Коли Оксана та Ірина поставили їй питання, вона не змогла сформулювати чіткої відповіді. Після цього вона зібрала валізи та поїхала додому, що ще раз підтверджує, їй є що приховувати, та відвертості в ній немає.

Вона намагається всім довести, що вона більше, ніж просто міс, але по факту сама собі суперечить: ставить фото з титулом "Міс Україна" на головне, і одночасно каже, що це монтаж.

Вікторія з "Холостяка" (фото: прес-служба)

– З ким на проєкті ви подружилися? Є дівчата, з якими ви досі спілкуєтеся?

– Поки всі робили свої коаліції, ми з цією дівчиною казали, що ми самі по собі, ми не прийшли сюди дружити. Але вийшло так, що цей проєкт подарував мені близьку подругу, людину, яка стала моїм альтер его. Це Ніколєтта Бірюкова. 

Разом ми пройшли цей шлях, підтримували одна одну і залишились щирими навіть у складних моментах. Коли ми двоє покинули проєкт, був дуже зворушливий момент… Ніколєтта подумала, що я просто прийшла її підтримати, обійняти, а не покинула проєкт слідом за нею. І коли вона зрозуміла, що я також їду додому - ще більше розплакалась. 

Є й інші дівчата, з якими я зберегла хороші взаємини: Валерія Жуковська, Діана Зотова, Іра Валеріївна, Юля Артюх. Кожна з дівчат прекрасна. 

– Будете дивитися нові серії "Холостяка" вже без себе? Цікаво спостерігати за долями інших учасниць чи вже втратили інтерес?

– Напевно, що буду дивитись. Цікаво як далі будуть розвиватися події, я в принципі люблю цей проєкт, і особливо сезон до якого я маю пряме відношення.

– Іра Пуха казала в інтерв'ю РБК-Україна, що погодилася б піти на побачення з Тарасом, якби він написав їй просто зараз. А ви? 

– Я маю чудові відносини з Тарасом, ми спілкуємося і підтримуємо теплий зв’язок. Поки я не готова детально відповісти на це питання, можливо, пізніше моя позиція трохи зміниться.

Віка з "Холостяка" розповіла, чи піде на новий сезон реаліті (фото: прес-служба)

– Якщо у наступному сезоні "Холостяка" буде герой, який вам імпонуватиме, подасте заявку ще раз?

– Мені дуже хочеться, щоб до цього моменту я вже побудувала свою сім’ю, і мені не було потреби у цьому.

– Яким має бути чоловік, аби підкорити ваше серце?

– Мені має бути з ним легко, спокійно і безпечно. Я вже покаталася на емоційних гойдалках, пережила зраду, і зараз мені хочеться зовсім іншого.

Я хочу бути поруч із чоловіком, який: дає впевненість у завтрашньому дні, бере відповідальність за свої слова та дії, любить, поважає і приймає мене такою, яка я є. Також для мене дуже важливі почуття гумору, доброта і гарне відношення. Саме це створює справжню гармонію у стосунках.