"Роттердам+" і "Дюссельдорф+" необхідні, поки в Україні дефіцит вугілля і газу, - експерт
Фото: Геннадій Рябцев (facebook.com piddubchakolga)
Поки в Україні існує дефіцит енергоресурсів, формульне ціноутворення буде єдино вірним способом визначення вартості газу і вугілля. Про це в ефірі телеканалу "Еспресо" заявив директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
За словами експерта, єдиною різницею між формулою "Роттердам+" і формулою "Дюссельдорф+" є енергоресурс, ціна на який визначається.
"(Різниця, - ред.) в тому, що одна визначає індикативну ціну на енергетичне вугілля, а інша визначає індикативну ціну на природний газ. Я тут підкреслюю, індикативну ціну. Ні про яку справедливу ціну, ні про яку ринкову ціну тут мова не йде. Тому що справедливість на ринку - це поняття абстрактне. Якщо роздрібного ринку газу, роздрібного ринку вугілля не існує, то ця ціна не може бути ринковою. Але як індикатор в країні, яка не в змозі забезпечити себе в повному обсязі енергетичним вугіллям і природним газом власного видобутку, ця методика може служити в якості індикатора", - зазначив він.
Крім того, Рябцев зазначив, що Україні необхідно відмовитися від системи тарифоутворення "витрати+" на користь стимулюючого тарифоутворення.
"Зараз принцип визначення будь-яких тарифів є витратним. Це означає, що будь-яка компанія буде закладати в цю ціну всі свої витрати, в тому числі і втрати, в тому числі і деякі непродуктивні витрати, витрати. І це буде для цієї компанії економічно обґрунтованою ціною. Потрібно міняти з витратною на стимулюючу", - сказав він.
Як повідомлялося, в березні 2016 року НКРЕКП затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з цією методикою, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахується за формулою "вартість вугілля в порту Роттердам + вартість його доставки в Україну". На цій підставі формула отримала назву "Роттердам+".
Раніше директор НТЦ "Психея" Сергій Сапегін заявляв, що формула ціноутворення на вугілля є проміжним рішенням між відсутністю ринку і ринковими механізмами ціноутворення. При цьому в 2016-2017 роках вона була вигідною для українського споживача, оскільки базова європейська ціна на вугілля була нижчою, ніж ціна на внутрішньому ринку.
