В Меморіальному центрі "Бабин Яр" оцифрували понад 140 тисяч раніше засекречених документів
Фото: архіви (з відкритих джерел)
Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Державним архівом Київської області відцифрували понад 140 тисяч матеріалів часів нацистської окупації Києва 1941-1943 років. Архіви, частина з яких довгий час була засекречена, в рамках проекту "Імена" будуть оприлюднені вперше.
Про це повідомляє прес-служба центру.
Як повідомляє прес-служба, відцифровані документи (зокрема, Картотека трудових реєстраційних карток мешканців Києва та Картотека діячів культури та мистецтва Києва періоду окупації 1941-1943 років) незабаром з’являться на онлайн-платформі сайту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", яка буде презентована восени, а також на сайті Державного архіву Київської області.
Керівник проекту "Імена" Анна Фурман відзначила, що процес відцифровування документів був трудомістким.
"Потрібно було кожну картку взяти, відсканувати, повернути назад. А це документи різних форматів, деякі з них складні. Тепер дослідники, вчені, усі зацікавлені особи зможуть розширити рівень експертності в генеалогії, дізнатися якусь нову інформацію про своїх родичів", - зазначила вона.
За словами директора Державного архіву Київської області Софії Каменєва, ці документи окупаційних властей на території Києва періоду Другої світової війни були зібрані архівістами після вигнання нацистів з міста.
"Тут документи, які створювали під час діяльності органів німецької окупаційної влади: Київської міської управи, районних у місті Києві управ, районних та сільських управ на території Київського та Білоцерківського гебітскомісаріату інших", - повідомила вона.
Майже всі документи окупаційних властей, які надійшли на зберігання в архів, розповіла Каменєва, були систематизовані і протягом багатьох років засекречені радянською владою. Доступ до них був заборонений. Тільки після проголошення незалежності України вони надійшли на загальне зберігання.
"Однак частина з них містила персоналізовану інформацію. Це списки жителів Києва, трудові реєстраційні картотеки, переліки діячів культури і мистецтв, які проживають на території міста, списки абонентів Київської електромережі. Тобто доступ до них був обмежений. І ось через 75 років вони у вільному доступі", - зазначила директор архіву.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні вперше вийшов український переклад "Чорної книги", впорядкованої Іллею Еренбургом і Васілієм Гроссманом. Книга видана у видавництві "Дух і Літера" за підтримки Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".
