"На одну паску йшло до 10 кілограмів борошна". Етнолог розповіла про давні великодні традиції

Тісто замішували у ночвах

"Випікання паски - це сакральний момент. Паска - це не тільки атрибут Великодня, вона ще й пов'язана із родючістю і поминанням померлих. Від того, чи вдасться паска, залежала доля сім'ї. Тому, коли бралися за випікання обрядової випічки, то підходили до цього дуже серйозно", - каже Кривенко.

Перед початком приготування паски господиня вмивалася й вдягала нову сорочку. Паску випікали або в четвер, або в суботу. Дуже рідко готували її у п'ятницю, бо казали, що тоді розіп'яли Ісуса Христа і не можна нічого робити.

"Тісто для паски освячували. Вимішували його в ночвах - це посудина, в якій купали немовлят. Це теж сакральний момент, бо потім ті ночви мали захищати дитинку. Вимішувати тісто треба було, аж поки піт з чола господині не скапував. Колись на одну паску, яку несли святити, йшло до 10 кілограмів борошна", - розповідає етнологиня.

Перед випікання паску хрестили

Під час випікання паски господині не можна було сідати, бо так може сісти тісто. Якщо паска западала - це була погана ознака, що віщувала нещастя та біди в родині.

"Перед тим, як запихати паску у піч, паску хрестили, дехто молився, також могли трохи покропити свяченою водою. Ще клали вербову гілочку - не тільки для того, щоб паска була рум'яна, але щоб й очистити простір від усього лихого", - говорить науковиця.

Було дуже важливо, аби паска виросла висока і красива.

"У Житомирському районі перед випікання паски, говорили: "Тікай сатана з хати, бо я буду паску саджати". Дехто говорив: "Ростіть рослини на полі такі великі, як і паска велика", - розповідає Кривенко.

На Жовківщині, запихаючи паску у піч, господиня брала лопату для печі і вдаряла нею об стелю, цмокала, щоб паска не впала, щоб була високою. Дехто замикався на ключ, щоб ніхто не заходив до хати, бо це віщувало лихо.

"Це мало і раціональне пояснення, бо якщо хтось заходив, двері могли гримнути, міг подути вітер і паска могла запастися. Предки вірили, що як господині випікають паски, то тільки відьми приходять в хату, бо хочуть нашкодити", - додає етнологиня.

Освячення паски у Карпатах, 1926 рік (фото: Локальна історія/Архів народного музею Праги)

Велика паска була запорукою успішного року

"Процес випікання паски був, як імітативна магія. Якщо паска буде великою, то і урожай добре вродить. Якщо паска буде великою, то і дітки будуть здоровими. Як паска буде велика і гарна - то родина буде багата і щаслива", - каже Кривенко.

Як в сім'ї були незаміжні дівчата, то господиня під час приготування паски казала: "Хай паска вдасться велика і гарна, то наступного року й доньки повиходять заміж".

"Пасці надавали сакральні властивості. Якщо вона, не дай Бог, не вдалася, тріснула чи запалася - це віщувало лихо, недолю, смерть, бідність цій родині", - пояснює науковиця.